Закінчила Національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики.
Починала працювати в газеті Сил ППО "Вартові неба", потім була спецкореспонденткою програми "Вікна-Новини" телеканалу СТБ. В часи цензури президента Віктора Януковича звільнилася з СТБ і стала співзасновницею Громадського радіо. Лобіювала реформу Державного телебачення і радіомовлення, після створення ПАТ НСТУ отримала запрошення робити власний антикорупційний проєкт "Коло доброчесності" на Українському Радіо. Від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну — ведуча Національного марафону провідних українських телеканалів і радіостанцій "Єдині новини "#UAразом".
Наталія вважає, що радіо — "найкраще медіа для демократичного суспільства, бо саме воно дозволяє швидко та із залученням максимальної кількості зацікавлених осіб обговорювати актуальні проблеми окремої громади і всієї країни".
Захоплюється історією України, любить читати мемуари видатних людей, передовсім, політиків і митців, мріє після Перемоги знову подорожувати Україною та світом.
За життям Наталії можна стежити на її фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Дорогі українці, українки!
Фронт та захист наших міст. Був увесь день на зв'язку з військовими – з Головкомом, також з керівником Служби безпеки України та міністром внутрішніх справ. І щодо ситуації на передовій, і щодо російських ударів по нашій країні – окрема увага, звичайно, Харкову. Ситуація в місті – дуже жорстка, постійний російський терор, тепер ще й фактично щоденно – авіабомбами. Ми шукаємо можливості дати Харкову більше захисту неба – і це завдання як для військових, так і для всіх дипломатів України – для кожного й кожної, хто відповідає за міжнародну комунікацію, хто щоденно має бути в діалозі з партнерами. Цілком очевидно, що наявних у нас, в Україні, засобів ППО не вистачає – і це очевидно для всіх наших партнерів. І світ нарешті має почути цей біль, якого російські терористи завдають Харкову, завдають Куп’янську, містам Донеччини, Запоріжжю, Сумщині, багатьом іншим нашим українським громадам… Є системи ППО у світі, які можуть допомогти. Потрібна лише політична воля, щоб ці системи були передані Україні. Я дякую тим країнам, які вже допомогли. І бути активними у виконанні цього завдання – це персональна відповідальність наших дипломатів, які працюють за напрямками та країнами, де є необхідні системи. Зараз "петріотам" місце саме в Україні, щоб згодом не довелось їх застосовувати щонайменше по всьому східному флангу НАТО. Вже активно готуємо нашу міжнародну роботу на наступні тижні й місяці. Зокрема, плануємо щорічний саміт української благодійної платформи "Юнайтед-24". Говорив із амбасадорами "Юнайтед". Подякував їм за активність – і зараз, і в минулому році. Зараз усі бачать, що потрібно значно більше особистої енергії, значно більше зусиль, щоб українська тематика залишалась у фокусі світової уваги водночас з багатьма іншими проблемами й конфліктами. Рік – непростий. Рік виборів у різних країнах та в Євросоюзі. Конфлікти й нестабільність і надалі ширяться світом – і не без російських інвестицій у насильство. І я вдячний усім, хто з Україною після цих років війни. Наші воїни, наші бригади. Наша вдячність кожному й кожній, хто зараз у боях, хто на передовій, хто захищає Україну від російського зла своєю сміливістю. Тридцять п’ята окрема бригада морської піхоти – діє на Придніпровському напрямку. Покровський напрямок – Сімдесят перша окрема єгерська бригада і Сорок сьома окрема механізована бригада. Лиманський напрямок – Дев’яносто п’ята окрема бригада ДШВ. Купʼянський напрямок – П'ятдесят сьома окрема мотопіхотна бригада. Дякую всім, хто здобуває для України можливість вистояти проти терору, можливість захистити українське життя. Слава Україні!
Сьогодні 105 років Омеляну Пріцаку. Чому потрібно знати і шанувати спадщину Омеляна Пріцака. Він знав 60 мов, зробив українську частиною світової науки, після Гарварду з'явилися україністка як наука навіть у Японії, ну, і в Україні — в НАНА з'явився інститут сходознавства, народився Пріцак в незалежній Україні в Тернополі в 1919 р. Гостя — Таїсія Сидорчук, керівниця Центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака, кандидатка історичних наук, викладачка в НаУКМА.
Олена Левандовська, співзасновниця і СЕО комунікаційного агентства Педанбюро і керівниця громадської організації YouMind — про проєкт "Українологія", який виготовляється під її керівництвом.
Україну слідом за Європою накриває пилова буря. Що це за явище? Як часто пил із Африканської Сахари долітає до інших континентів? Чим це небезпечно? Як це вплине на температуру і погоду у квітні? Гостя — Наталя Птуха, синоптикиня Укргідрометцентру, керівниця пресцентру Укргідрометцентру.
10 років реформі місцевого самоврядування. Підсумки, виклики війни і майбутнє органів місцевого самоврядування. Чи потребує Україна переосмислення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади? Як зберегти принципи децентралізації і забезпечити дієвість місцевого самоврядування в умовах війни? Що буде далі з фінансами і повноваженнями? Гість — Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ.
Про публікацію, присвячену виступу професорки Наталії Кривди про культурну пам'ять.
Росіяни збираються законодавчо заборонити українські книги на ТОТ. За інформацією ЦНС, окупанти створюють правову базу "своїм нацистським діям": там вже розробили законопроєкт, який регулює потрапляння до фондів бібліотек "книг інфоагентів" та екстремістської літератури. Що це означає? Які міжнародні норми порушує росія? Що взагалі відбувається з бібліотеками і книжковими фондами, підручниками для шкіл в окупованих регіонах? Як Україна має реагувати на такий прояв "лінгвіциду"? Гості: Олег Охредько, експерт та аналітик Центру громадянської просвіти "Альменда"; Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ (Української Гельсінської спілки з прав людини).
