Закінчив Донецький національний університет (історичний факультет за спеціальністю "Історія України") та аспірантуру на кафедрі філософії Донецького національного університету (за спеціальністю "Соціальна філософія та філософія історії").
Розпочинав шлях журналіста 2001 року футбольним оглядачем в газеті "Футбольное обозрение" в Кадіївці Луганської області, був диктором новин на радіо "Спорт-ФМ". Протягом 2008–2013 років працював позаштатним кореспондентом газети "День", писав на суспільно-філософські теми, редагував україномовну газету Донецька "Поштовх Плюс". Паралельно дописував до деяких інших видань, як "Дзеркало тижня", Тексти.орг.юа, Gazeta.ua.
Після початку війни в 2014 році переселився до Львова, де працював в інформаційній агенції "Гал-інфо". Переїхавши 2016 року до Києва, три роки працював ведучим прямоефірних програм на "Громадському радіо". В 2017–18 роках вів авторську суспільно-політичну програму на телеканалі "Магнолія-ТБ". З липня 2018 року — ведучий на Українському Радіо. Вів підсумкову недільну суспільно-політичну програму "Україна. Сьогодення". Від початку повномасштабного вторгнення залучений до національного марафону "Єдині новини".
Радіоефір, на думку Сергія, чимось нагадує політ: "Твій голос протинає простір, долає тисячі кілометрів, сягаючи тих, хто чекає на звістку. Надто це відчувається в час війни, коли слово, промовлене в радіоетері, може стати для когось рятівним. Радіо — це можливість порушувати ключові для суспільства теми й доносити до глядача важливі меседжі, культивувати й поширювати європейські цінності. Виконувати значущу суспільну місію. У цьому полягає місія Суспільного мовлення, й я тішуся, що дотичний до її здійснення. Мене надихає ця місія. А ще — надихають високопрофесійні колеги, з якими маю честь пліч-о-пліч поширювати українське слово".
З дитинства захоплюється футболом: не уявляє свого життя без суботнього матчу. Також любить читати книжки — як нон-фікшн, так і художню літературу. За спокійніших часів полюбляв мандрувати й активний відпочинок.
За життям та роботою Сергія можна стежити на його фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Річниця звільнення Слов’янська та Краматорська від проросійських терористів.
Радники Президента чи радники Офісу: хто вони і навіщо? Гостя — Ірина Федорів, співзасновниця і лідерка громадської ініціативи ldquo;Голка”.
Українізація інформпростору. Поговоримо, чому потрібно більше знайомити різні країни з нашими традиціями, культурою, митцями? Вдається це робити чи ні? Чому важливо зберігати українські традиції у воєнний час? Як наша культура допомагає вижити у війні? Гостя — Анжеліка Рудницька, співачка, волонтерка, президентка мистецької агенції “Територія А”, генеральна директорка Державної агенції “Промоції культури України”.
2 липня відзначають Міжнародний день спортивного журналіста. Як під час війни змінилось ставлення українців до спорту, зокрема до футболу? У чому полягає специфіка роботи саме спортивного журналіста? Чи є якісь забобони у спортивних журналістів? Згадаємо й корупційні скандали, які час від часу, спалахують у спорті. Гість — Костянтин Андріюк, спортивний журналіст.
Контрнаступальні операції: коли Україна зможе їх проводити та що для цього потрібно. Також обговоримо основні тези інтерв'ю Володимира Зеленського американському виданню The Philadelphia Inquirer. Гість — Іван Тимочко, військовий та голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ.
Падіння клану Балог на Закарпатті? Які політичні наслідки матиме кримінальна справа проти мера Мукачева. Гість — Михайло Шелемба, політолог, доцент кафедри міжнародних студій суспільних комунікацій УжНУ.
Хто і як відбудовує Україну. Чи вистачає в Україні архітекторів? Наскільки складно спроєктувати будинок і які моменти є важливими з урахуванням реалій війни. 1 липня — День архітектури України. Гість — Іван Перегінець, директор Науково-технічного центру Академії будівництва України.
17 найбільших банків підписали меморандум про пільгове кредитування в напрямку енергетики. Як це працюватиме? Гість: Андрій Дубас, голова Асоціації українських банків.
Минулого тижня Україна підписала низку нових безпекових угод, зокрема, з Євросоюзом. Тепер їх 20. Що ці угоди дають нашій державі для протидії російській агресії. Гість — Дмитро Жмайло, виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці.
Батурин: історія і відродження.
