Закінчила Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка.
Вчилася на вечірньому відділенні факультету журналістики й працювала в "Спортивній газеті". В 1992 році перейшла працювати на Українське Радіо до редакції суспільно-політичного мовлення. Впродовж кількох років була авторкою і ведучою програми "Зворотній зв’язок" про соціальні та медичні проблеми в суспільстві. Спільно з Республіканським управлінням ДАІ МВС України готувала й вела в прямому ефірі 50-хвилинну програму "Автомобіль, дорога, ми". У 1995 році була створена молодіжна редакція "Європа-Центр", тож перейшла працювати туди і повернулася до спорту. Напередодні Олімпійських ігор 1996 року в Атланті створила і вела програму "Олімпійське сходження", згодом — "Планета Спорт". На Українському Радіо виходили програми "Хто я?", "Неповторність", "Крупний план" — коротка версія "Неповторності". Коли молодіжна редакція стала частиною Радіо Промінь, то в прямому ефірі вела програми "Культ особи", "Азбука реальності", "Радіопрес. Портрет". У запису виходила програма "Музика на кону. Музика зарубіжного кіно". З 2017 року співпрацює з російською редакцією мовлення іноземними мовами. Спочатку була одна 20-хвилинна програма "Русские украинцы" щосуботи, а з квітня 2018 — прямі ефіри щопонеділка, щовівторка та щосереди. Щоп’ятниці виходила — "Життя без лінії розмежування". Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну було створено програму "Война и русский мир". Нині ведуча програми "Реконструкція".
Журналістика — це спадкове, переконана Олена: "Мій батько, Юхим Шарпанський, був спортивним журналістом і коментатором. Понад 40 років він присвятив роботі на радіо та телебаченні. Тому мій вибір професії — не випадковість. Тепер уже і я можу похвалитися понад 40-річною журналістською кар’єрою. За ці роки займалася різними темами, однак улюблені назвати важко. Мене цікавлять люди, їхні історії, життєвий досвід, уміння долати нездоланне, їхня творчість і погляди на життя. Мені цікаво простежувати причинно-наслідкові зв'язки в політиці, економіці, суспільному житті".
Намагається бути молодою мамою і бабусею. Любить тварин, особливо собак, а також ліс й "тихе полювання" — збирати гриби. А ще тишу і читання. Іноді знаходить час для рукоділля.
За життям Олени можна стежити на її фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Сьогодні разом із українським істориком та публіцистом, доктором історичних наук, професором Українського католицького університету, директором Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Франка Ярославом Грицаком згадуємо Паризьку мирну конференцію 1919-1920 років, аби ще раз проаналізувати історичні помилки, які допустили очільники країн Антанти, коли віддали Україну на поталу більшовикам. Говорили також і про сучасну Антанти, і про перспективи росії.
Як нам правильно розуміти зовнішньополітичні кроки Китаю? Що йому вигідно: межувати із слабенькою, переможеною росією чи КНР хоче російської перемоги, аби ще раз довести, що США втрачає своє лідерство? Щоб це зрозуміти, звернемося до історії Китаю після 1949. Гість — Володимир Урусов, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Т. Шевченка.
Знову говоримо про історію росії. Про війни, які Росія програвала."Нам доведеться навчитися дивитися на нашого ворога широко розплющеними очима. Бо будь-які ілюзії з цього приводу вбивають", — вважає гість — Сергій Громенко, кандидат історичних наук, експерт Українського інституту майбутнього, кримчанин.
Торгівельні війни, зокрема, про російсько-українські, про глобалізацію, з усіма її плюсами і мінусами, про санкції, а також про те, як глобальна економіка впливає на міжнародну політику. Гість програми — Ігор Бураковський, доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії Національного Університету "Києво-Могилянська академія", голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Бразилія як лідер Глобального Півдня переживає сьогодні не кращі часи в економіці та й політичний дискурс у країні доволі контроверсійний. А якою країна була в останні кілька десятиліть? Що і як формувало її лідерів? І чи зможе, зрештою, Бразилія стати союзником України? Гість — Віталій Кулик, політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.
Варшавська битва 1920 року, в якій польські війська разом із армією Української народної республіки відігнали більшовиків від Варшави і не пустили їх до Європи. Яке значення вона мала тоді? Які історичні уроки залишила? Гість — Андрій Руккас, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Хто реально стоїть за терактом у Підмосков'ї. Що таке сьогодні терористична організація "Ісламська держава" і чим вона відрізняється від Аль Каїди чи ХАМАС або Хезболли? Гість — Олександр Аулін, ісламознавець, кандидат філософських наук, президент громадської організації "Український центр ісламознавства".
Про чотириразового президента США Франкліна Рузвельта. Мова піде про третій і четвертий строк у Білому домі, міжнародну політику під час Другої світової війни та ядерну зброю. Гостя — докторка політичних наук, професорка кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та держаної служби Київського національного університету імені Шевченка Ірина Дудко.
Про унікальну людину Франкліна Рузвельта - єдиного з американських президентів, який обіймав цю посаду чотири рази поспіль. В першій частині ми торкнулися його перших двох президентських строків і завершенні політики нейтралітету США. Гостя — Ірина Дудко, докторка політичних наук, професорка кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Шевченка.
Про міжнародно-правові аспекти, так званих, виборів у росії, а також в інших недемократичних країнах, що, власне, таке міжнародна легітимізація обраного президента чи парламенту. Гість — Борис Бабін, професор, доктор юридичних наук, експерт Асоціації реінтеграції Криму.
