Як працює російська пропаганда зараз
Ольга Герасим'юк: "Мова є безпомилковим маркером, за яким ми завжди чітко чули свого і чужинця. Завжди! По тому, як саме говорить та чи інша людина, ми точно можемо сказати, звідки вона: з Закарпаття чи Хмельниччини. Російська пропаганда цього не врахувала. Вона сама себе переконала, що українська мова — це щось "похідне" від руського. І варто їм лише включити гуглтранслейт, як все буде добре.
Згадайте, як вони перекладають українські рецепти або медичні інструкції: "як зробити настоянку на березових нирках". Або "прийшла весна і з нирки виліз бабак". Коли був Крим і з'явився "порєбрік". Це дало можливість одразу всім українцям зрозуміти, що для того, аби безпомилково вирахувати пропагандиста чи російського шпигуна, треба добре знати українську мову. Це рятує! Слова "бавовна", "електрохарчування" або вислів "немає більше сечі терпіти це борошно"! Це результат автоматичного перекладу. Ми з цього сміємося недаремно.
Нашим людям треба чітко розуміти пропаганду. Треба відписатися від усіх російських чат-ботів, їхніх телеграм-каналів, оскільки відмовка, що "я б хотів знати, про що вони думають" не працює. Там є лише пропаганда і немає жодної інформації. Це чиста інформаційна війна.
Ми звикли, що вони говорять НА Україні. Зараз вони говорять В Донбасі замість на Донбасі. Одразу можна зрозуміти, що щось не те.
Коли ми чуємо "ближнє зарубіжжя", то це не про наших людей. Це російський наратив. Українці ніколи не скажуть "київська влада". Бо у нас є українська влада, український уряд. Такі слова, коли вони просочуються у мережі, багато хто бере їх у свій вжиток. І саме таким чином це і поширюється. Треба до цього дуже уважно ставитися. Ми не повинні говорити "анексований Крим". А лише "тимчасово окуповані території"".
Нові інструменти в українському просторі
Ольга Герасим'юк: "Найбільшим полем для такого поширення є соціальні мережі та онлайн. Щоби залучити багато уваги до себе і читачів, у пропаганди працює метод 10/90. Спершу людина просто читає, і там ніби дезінформація подається дозовано. І каже собі: "Я ці 10% відкину!". Людина починає читати частіше і більше. Потім поступово змінюється конфігурація 60/40, і її потроху починає втягувати. Хто слухає російське телебачення сьогодні в будь-який спосіб або десь за кордоном, то каже, наскільки це отруює. Людина перестає орієнтуватися. Тому вони цей метод використовують дуже широко.
Також запускається абсолютно абсурдна інформація. І це дуже добре діє. Її придумав ще Геббельс. Наприклад, "націоналісти в Україні розпинають російських дітей". Також у них актуальна інформація щодо бойових снігурів та комарів.
Читати також: Авторка радіодиктанту Ірина Цілик: "Цей рік поставив всім питання: "Хто я, і ким є на сьогодні?""
Для того, щоби взяти ще більше довіри, вони використовують географічні назви, називають точні села. Або пропагандисти знають вже, що якщо вони тільки-но скажуть якийсь фейк про українську владу, то він одразу спрацює. Бо ми, українці, дуже критичні до влади. І це правда.
РФ активно використовує своїх ботів, щоби розганяти паніку. Використовують заголовки яскраві, багато знаків оклику, не вказують офіційне першоджерело. Часто кажуть: "Там дослідили". А хто саме — неважливо.
Довіру до волонтерів підривають. Щойно оголошують збір, як ми одразу читаємо українською мовою про те, що "а де ж ті гроші?", "а де ж той супутник?". До ЗСУ намагаються посіяти недовіру".
Вікторія Мурована: ""Добрий день, everybody". Ця фраза екс-прем'єра Бориса Джонсона стала крилатою. Навіть стала частиною пісні".
До речі, Джонсон у Twitter підписаний як Джонсон UK, але всі читали його, як Джонсонюк. Ми ж його так і називаємо. Які фрази нові утворилися і будуть залишатися надовго?
Вікторія Мурована: "Окрім фраз політиків, ми часто підхоплюємо фрази військових. Навіть називаємо Джавелінами дітей і тварин. Такими новотворцями стають звичайні українці. Вони підхоплюють жарти, новотвори одне одного і поширюють все це в українському сегменті Twitter.
Жива мова породжує ці неологізми. Щойно з'явився запит, як одразу з'являється і пропозиція. Щойно було оголошено мобілізацію у РФ, у нас відповіли могилізацією. Всі ці мобілізовані солдати будуть "відправлені" додому".
Вийшло нове поняття з новим і точним змістом…
Вікторія Мурована: "Якість цих слів визначається тоді, коли дуже просто і точно передається зміст. І тим, наскільки можна утворити якісь новотвори іншими частинами мови. Саме ці слова найдовше житимуть. І стануть саме тими неологізмами, які приживуться. Якщо діти певні слова співають у тік-токах, а потім ці слова вживаються в офіційних заявах, то саме ці слова мають право на життя і будуть популярними довгі роки. Велика війна породжує попит на нові слова. Недостатньо в нашій мові яскравих слів. Це природнє явище, будь-яка жива мова породжує нові слова нового часу".
Чомусь лише російська не породжує нові слова. Вона лише здатна використовувати американський перекладач. Вони навіть мавпують наші написи "Добрий вєчєр, ми із Росіі". Або "засновують" благодійний фонд "Вєрнісь живим"...
Вікторія Мурована: "Це їхня природа — красти. Навіть меми та неологізми. Все, що неприродне, буде витіснено тим, що є природним. Крім тих слів, які є неперекладними, що будуть зрозумілими лише нам. Тільки з чатів сусідів ми знаємо про "іранські мопеди" або "ППОнеділок", який з'явився після масованих обстрілів.
Є такі наші меми, які отримують міжнародне визнання. "Рашизм" зокрема. Місяць тому багато хто з міжнародників вагалися, чи варто його вживати. А тепер навіть історик номер один за популярністю Тімоті Снайдер у своїх лекціях його використовує. Наші слова входять в комунікацію міжнародного рівня".
Як нетворчо перекладають росіяни наші фрази? Бавовна, зокрема
Вікторія Мурована: "Перекладають вибухівку, як "хлопівку". Вже у нас навіть ходить жарт "хлопівка чи дівківка". Вони намагаються вивчити українську мову. Ми їх українізуємо".
А ось на таке речення у росіян тихо їде дах: "Жінка спочатку питала свого чоловіка, а потім сварила" (рос. пытать и сварить). Чому вони думають, що ми один народ, але при цьому не розуміють нашої мови?
Вікторія Мурована: "Так працює машина пропаганди. Чим більша брехня, тим більше людей у неї вірить і її поширює. Довгий час, протягом століть нав'язувалася думка, здебільшого колонізаторська, що ми є одна мова, один народ і ми всіх розуміємо. Лише українець зрозуміє те, про що ми з вами зараз говоримо. І лише російський бот і росіянин не буде цього розуміти. Варто лише згадати історії про закарпатських військових".
Мовознавиця Лариса Масенко каже про те, що більшість українців сприймає російську мову як мову ворога і переходить на українську. Особливо молодь. Перемоги на мовному фронті теж мають велике значення.
"Просто жахливо, що ця імперія зла так знову в нас вчепилася. Знову хоче зробити нас рабами, так як Леся Українка казала: "Ми не хочемо бути рабами рабів!" Бо у них народ у рабському становищі. Тільки один імператор або генсек, або президент всіма керує. Ми бачимо, які це керівники. І ми бачимо, що люди не опираються, а терплять це.
Для більшості українців держава стала цінністю. Те, що ми вже мали свою незалежну державу, це для людей вже і російськомовних стало цінністю. Я не буду казати, що треба переходити з російської на українську. Бо цей процес зараз дуже активізувався. Ми сприймаємо російську мову, як мову ворога.
Багато молоді, причому з російськомовного середовища, переходить на українську. Особливо творча молодь, яка створює масову культуру. Згадаю тут слова Юрія Шевельова: "Культурні стосунки України з Росією — це тривала і досі незакінчена війна". Він це написав ще у 1954 році, коли було помпезне святкування Переяславської ради. Він не помилився".
Чи не засмічують новоутворені слова українську мову?
Вікторія Мурована: "Я ставлюся до них дуже позитивно. Автором неологізмів є Василь Стус. Нехтувати ними ми не можемо. Ця вітальна і об'єднавча енергія цих слів дуже потужна. Ми таким чином бачимо своїх, ми їх підбадьорюємо, ми читаємо та маркуємо свою приналежність до однієї спільноти під час війни".
Тому хай буде бавовна!!!
Фото: Українське радіо
