Чи правда, що є добрі новини про закриття неба, бодай часткове, над Україною?
"Установки IRIS, які нам постачає Німеччина, справді закривають наше небо. Але, на жаль, не в достатній кількості, усе небо на сьогодні ми закрити не зможемо. Проте велика подяка, що ми завдяки цій допомозі прикриваємо бодай частину українського неба. Більше того, перші "Іріси", які потрапили на територію нашої країни, дають високоточні результати, з точки зору влучання у ворожі ракети".
Чи працюють IRIS проти дронів-камікадзе?
"Вони працюють проти всіх засобів, що перебувають у повітрі. Ще раз наголошую, що відпрацювали бездоганно. Врешті-решт, керівництво Німеччини почало надавати нам дуже потужну допомогу".
Коли ми зможемо сказати: так, небо закрите, або атомні об’єкти в Україні надійно закриті?
"Треба мати надійне розуміння, що коли ми зверталися до партнерів у березні-квітні-травні, то йшлося перш за все про юридичні та технічні нюанси. На сьогодні юридично ми ще не можемо закрити небо, але технічно ― закриваємо. Ми отримуємо певне озброєння, яке дає нам спроможності закривати критичні об’єкти на території України, зокрема об’єкти ядерної енергетики".
Про запас міцності української енергосистеми у контексті масованих обстрілів інфраструктури
"Я хотів би, щоб у нас був запас нашої внутрішньої міцності, насамперед. Міцності громадян та військових. Щодо енергосистеми, маємо розуміння, що ворог підступний, він не зважає на жодні конвенції цивілізованого світу і припустився, на жаль, гуманітарного впливу на нашу країну. Це гуманітарний геноцид, коли вони атакують об’єкти, які не мають ніякого відношення до військової справи, для того щоб потерпало наше населення. Але ми витримаємо всю цю ситуацію, що б вони не робили. Ворог не змінює своїх планів щодо знищення України, та в нього нічого не вийде. Ми про це говорили неодноразово ще з лютого 2014 року і благали світову спільноту звернути увагу на поведінку нашого божевільного сусіда. Але тоді відбувалися процеси, які закінчилися великою війною, на превеликий жаль. Зараз реакція світу трохи інакша. Питання, коли впаде Москва, це питання лише часу".
Чи є внутрішнє відчуття, наскільки довгий марафон нам треба пробігти до перемоги?
"Я не належу до тих людей, які говорили, що все закінчиться у квітні або травні. Це непроста справа, і буде недоречним називати якість дати. Маємо розуміння, що наші Збройні сили, наше громадянське суспільство роблять усе можливе, щоб фініш настав якомога швидше. На превеликий жаль, не все від нас залежить, але від нас залежить 99%. Частина залежить він наших партнерів, вони надають нам величезну допомогу на сьогодні ― в озброєнні, в інших речах, щоб країна трималася. І спільними зусиллями, рано чи пізно, ми дійдемо до перемоги. Нам доволі дорого коштує ця війна і перемога, маю на увазі життя людей. Це найбільша наша втрата, яку ми не зможемо повернути. Решту ми відбудуємо".
Наскільки удари по енергетичній інфраструктурі заважають нам ремонтувати чи постачати військову техніку?
"Техніку ремонтують, відновлюють і постачають на фронт. Хочу сказати, що Росія сама себе дзьобає в одне місце. Коли найближчим часом російська енергетична система буде зруйнована вщент, я хочу розуміти, про що вони тоді волатимуть. Адже росіяни так само використовують свою енергетичну систему для тих чи інших речей. Ми захищаємось від божевільного сусіда, від сучасних фашистів ХХІ століття. На жаль, ніхто на них не звернув увагу у 2004 році, коли все це почалося ― фашизація Російської Федерації. А зараз маємо такі наслідки. Те, що вони розповідають, що атаковані об’єкти мають відношення до військової справи, то хочу нагадати: це діти, літні люди, цивільне населення, які користуються електрикою для побуту".
Якщо ми раптом втратимо ще котрусь АЕС, чи вдасться зберегти енергосистему?
"Не будемо займатися апокаліптичними речами. Наголошую ще раз, система буде працювати. Навіть якщо вони руйнуватимуть різні об’єкти, це не означає, що наш спротив зупиниться. Так, ми маємо складну ситуацію і не приховуємо цього, тому й звертаємося до населення з проханням якомога менше використовувати електричного струму. Хотів би нагадати, що люди в енергетичному секторі сьогодні працюють, як на фронті ― 24 години на добу, за що їм велика подяка. Це стосується усіх без винятку, від диспетчерської до Укренерго, усі виконують свій обов’язок заради нашої спільної перемоги".
Чи маємо ми можливості імпорту електроенергії з-за кордону у разі дефіциту?
"Такі спроможності ми маємо. Але є також розуміння, що всі наші потреби закрити в такий спосіб ми не зможемо. Постачання з інших країн ― це технологічні процеси, на які вплинути неможливо.
Конектори для перетоку електроенергії є. Головне, що ми юридично вже перебуваємо у спільноті європейських країн з цього приводу. Але є технічні питання, які нам не дозволять отримувати необхідний енергетичний баланс на нашій території. Ці технологічні питання не залежать від рішень нашого уряду та Укренерго. Ви не зможете у пляшку об’ємом 2 літри залити 20 літрів. Тож ми не зможемо на 100 відсотків забезпечити себе закордонною електричною енергією".
Чому МАГАТЕ ведеться на маячню з приводу "брудної бомби", яку нібито виготовляє Україна на своїх ядерних станціях
"Це повна нісенітниця. Нова інформаційна кампанія, яку сьогодні розпочала РФ. За радянських часів 5 станцій мали спроможності виробляти збройний плутоній ― Ігналінська, Курська, Ленінградська, Смоленська та Чорнобильська. У 1986 році все це закінчилося, після трагедії в Чорнобилі, а в 2009 році закрилась Ігналінська станція. Я би порадив звернутися до Курської, Ленінградської та Смоленської ― поїхати і подивитися, що відбувається саме там. На цих станціях було обладнання для виробництва збройного плутонію.
Росія може пустити до себе МАГАТЕ або не пустити. Це країна-терористка, яка відповідно поводиться. Нам дуже прикро, що інституції, які мали б за цим стежити, не є наполегливими. Я вважаю, що МАГАТЕ мало б бути на місці, коли росіяни захопили ядерний об’єкт Чорнобильську станцію, а потім Запорізьку. На ЧАЕС їх не було від слова "зовсім", а на ЗАЕС вони з’явилися після того, як здійнявся галас. Непроста ситуація. Замість того, щоб ядерне співтовариство поставило на місце РФ, відбулося інше. Росія всі норми міжнародного права помножила на нуль, і вони сьогодні продовжують скликати засідання Радбезу ООН. Росії там немає чого робити ще 2014 року, коли вона здійснила акт воєнної агресії проти України. А краще їх було виперти звідти у 2008 році, коли вони захопили частину Грузії, не кажучи вже про ситуацію на території Молдови. Тобто РФ ― терорист, а з ним продовжують спілкуватися".
Росія постійно намагається розмити червону лінію, проведену для неї. Якою може бути відповідь міжнародної спільноти на ці маневри?
"Їхні мантри і хороводи ні до чого не приведуть. Перемога буде на нашому боці. Я неодноразово наголошував, що РФ завдяки діям Путіна розвалиться на певні частини. Будуть вільні Ічкерія, Татарстан, інші колонізовані країни. Хочу нагадати історію, яка була після завершення Другої світової війни у травні та вересні 1945 року. Ті люди, які виборювали свободу і незалежність нашої країни, демонстрували такий спротив, який не могло подолати НКВД.
Я вважаю, що всі червоні лінії Росія вже перетнула. Бо коли ви забираєте життя людини ― це і є перехід червоної лінії. Якщо далі будуть продовжуватися ті чи інші речі, будемо дивитися на реакцію наших партнерів і друзів".
Ми бачимо достатньо активну підготовку підрозділу НАТО, який базується в Румунії, за кілька десятків кілометрів від Одещини. Наскільки високою є ймовірність перетину нашого кордону?
"До Румунії прибули елітні війська США ― 101-ша дивізія, яка має найсучасніше озброєння. Вони не дарма перебувають сьогодні на території Румунії, країни-члена НАТО. За необхідності, рішення там буде ухвалено миттєво, для того щоб захистити відповідний фланг НАТО".
Чи можемо ми очікувати, що повітряні тривоги стануть коротшими, а потім і взагалі зникнуть?
"Можемо очікувати, що тривоги припиняться, коли ми отримаємо перемогу. На жаль, сьогодні маємо розуміння, що сучасні фашисти відправляють ракети і дрони з боку РФ, Білорусі, окупованого Криму. Наші Збройні сили та представники сектора безпеки роблять усе залежне, щоб якомога менше ракет долітало до цілі, але їх дуже багато. Це не означає, що вони нас можуть злякати. Ми маємо триматися, робити свою справу і крок за кроком рухатися до нашої перемоги".
Фото: Секретар РНБО Олексій Данілов, Getty Images
