Які правки готуються до розгляду у другому читанні та які питання будуть дискусійними?
Бюджетна процедура передбачає подання поправок до першого читання. Вони були вже розглянуті в жовтні. Більшість поправок не були враховані. Це бюджет воюючої країни, він є аскетичним, тому половина бюджету витрачається на оборону. А це понад 1 трильйон грн. Минулого року всі видатки були близько трильйона грн.
До другого читання Кабмін готує свої пропозиції та уточнення. Комітет їх буде враховувати. Голосування у другому читанні та в цілому очікується на початку листопада. Бо з 17 по 20 жовтня у Відні працює місія МВФ. Результати роботи місії та переговорів уряду з нею важливі для планування нашого держбюджету.
Плановий дефіцит бюджету буде на рівні 38 мільярдів доларів. Це дуже багато. Це 20% ВВП. Минулого року це було лише 3,8% ВВП дефіциту по факту, що склався за 2021 рік. Ми очікуємо нову програму МВФ і очікуємо отримати реалістичну суму у 20 мільярдів доларів для покриття дефіциту бюджету. А решту коштів очікуємо від інших міжнародних партнерів, зокрема від США та ЄС. Впевненість, чи будуть ці кошти надані, розуміння того, як вони будуть надходити, якими траншами важливо для того, щоб спланувати кошторис країни правильно.
Які аргументи використовує уряд для перемовин з МВФ?
Ми очікуємо підтримки нашої держави через надання нам кредиту у достатньому обсязі. Щомісяця нам потрібно отримувати фінансову допомогу від 3 до 3,5 мільярдів доларів наступного року. Були заяви від США та ЄС, що вони готові підтримувати нас на мільярд. Решту коштів ми повинні отримувати або від МВФ, або від Світового банку, або будемо змушені продовжувати розміщувати облігації внутрішньодержавної позики та друкувати гроші. Але останнє підвищує інфляцію, яка на сьогодні є високою. Тому для нас є пріоритетним отримати кредит від МВФ під низькі відсотки і покрити дефіцит бюджету.
Як ми маємо діяти після масованих обстрілів енергетичної системи України?
На жаль, у першу чергу страждає від цих обстрілів промисловість. Коли ракета прилітає в енергетичний об'єкт, він виходить з ладу. Бригади обленерго починають її ремонтувати і перемикають споживачів на резервну лінію, яка є нижчої потужності. Від цього часто трапляються відключення саме промислових підприємств або суттєво скорочується ними споживання електроенергії. Це підприємство, відповідно, згортає виробництво своєї продукції, а це скорочує ВВП.
У нас є підприємства, які не постраждали фізично від російської агресії, не зруйновані, вони продовжують працювати. Але їхнє виробництво зменшується. І економіка від цього страждає. Бо ці підприємства і є економікою. Коли влада просить споживачів заощаджувати використання електроенергії, то це робиться і задля того, аби промислові підприємства продовжили працювати. Коли ми заощаджуємо електроенергію, то підтримуємо не тільки енергетиків, але і економіку.
Володимир Зеленський затвердив санкції проти російських 2500 фізичних осіб і 1300 юридичних осіб.
Є російські компанії, до яких застосовуються такі санкції, як заборона участі у приватизації в Україні, заборона участі у публічних торгах, проведення транзакцій на території України. Це можуть бути також обмеження активів, торговельних операцій, запобігання виведення капіталу за межі України, анулювання ліцензій та дозволів. Це є повне обмеження або припинення діяльності юридичних осіб, які потрапляють до цього переліку.
Що стосується фізичних осіб, то там є багато відомих прізвищ. Раніше було введено санкції проти Януковича, Лєбєдєва, Дерипаски.
Це буде конфіскація активів. Активи наразі зараз тільки блокуються. Після цього запускається процедура конфіскації цих активів. Міністерство юстиції за процедурою робить подання до Вищого антикорупційного суду, який протягом 15 днів ухвалює рішення, чи можна стягнути ці активи на користь української держави. Ми повністю дотримуємося всіх процедур. Є можливість подати апеляцію фігуранту такої справи, щоби не виникало питань з боку міжнародної спільноти і не було можливості оскаржити дії української держави в Європейському суді з прав людини. Ми цивілізована держава і хочемо уникнути сплати компенсації російським олігархам у майбутньому. Тому необхідно дотримуватися такої процедури.
Читати також: "Дефіцит бюджету наступного року становитиме майже 40 млрд доларів", — радник Президента Олег Устенко
У нас вже є один такий прецедент. Вищий антикорупційний суд конфіскував активи російського олігарха Євтушенкова. У нього є кілька компаній, розташованих у Запорізькій області. Ці всі компанії переходять до державної власності. Ми можемо після цього їх залишити у державній власності і ними буде керувати Фонд державного майна, щоб отримувати податкові надходження до державного бюджету та дивіденди від цих підприємств. Або їх виставлять на приватизацію. Це залежатиме від величини активів. Сьогодні великі системні інвестори не готові брати участь у приватизації. А продаж цих конфіскованих активів буде за своєю сутністю вже приватизацією, тому що вони перейдуть у державну власність.
Нам добре вдається сьогодні продавати маленькі активи, які мають балансову вартість до 250 мільйонів гривень. Це не є працюючим бізнесом, а майданчиком для створення, розширення або релокації вже свого існуючого бізнесу. Коли мова йде про великі працюючі заводи, інвестора в Україні буде знайти складно. Щодо цих конфіскованих активів, то по кожному окремому об'єкту буде ухвалюватися окреме рішення.
Чи можуть бути позови?
Позови можуть бути. Є на зараз механізм більш ризиковий: націоналізація майна Росії, як держави. Кабмін пропонував перелік понад 900 об'єктів, що належать опосередковано РФ, її органам влади, державним банкам і державним корпораціям. Всі вони перебувають на території України. Ми вважаємо, що вони повинні бути націоналізованими.
Однак, Міжнародний суд ООН в 2012 році ухвалив рішення, що жоден національний суд не може конфіскувати активи держави, навіть якщо ця держава грубо порушує міжнародне право. І тут Росія може позиватися проти нас. Так само можуть позиватися фізичні особи, які є номінальними власниками цих активів. А вони, згідно фактам, які були у СБУ, контролюються міністерством РФ. Вони часто це роблять не прямо, а через офшорну компанію. Або це може бути особа, пов'язана з міністерством РФ. Ось тут можуть бути ризики і позови, особливо від фізичних осіб до Європейського суду з прав людини. Тому ми маємо механізм, який надає найвищої легітимності процесу: усі активи Росії, як держави, повинні бути конфісковані за рішенням Верховної Ради з огляду на суспільну необхідність. Ми ухвалили відповідний закон про вилучення таких активів. Процедура там прописана. Але це не дає 100% гарантії, що не буде позовів. Позови все одно будуть. І Україна буде вимушена захищатися. Україна також подає безліч позовів проти РФ. В нас набагато кращі аргументи і ми маємо більше шансів отримати компенсації та репарації від РФ.
Як Ви оцінюєте роботу керівництва Нацбанку?
НБУ відомий своєю інертністю: в них є правила і процедури, за якими вони працюють і на які складно впливати персоналіям, навіть самим очільникам Нацбанку. Політика була і буде достатньо послідовною. Не виникало жодних запитань до роботи з боку міжнародних партнерів до попереднього Голови Нацбанку. І до цього не буде виникати також запитань.
Фото: Суспільне
