Про ефективність роботи органів місцевого самоврядування
"Коли ми ділимося досвідом та оцінками децентралізації з нашими іноземними партнерами, я завжди кажу, що українське місцеве самоврядування є найсильнішим серед усіх європейських країн. Воно не просто продемонструвало свою спроможність та дієздатність, а зуміло показати ефективність функціонування в умовах агресивної стадії вторгнення РФ. Це зовсім інша справа ― забезпечувати життєдіяльність громад під ракетними обстрілами або на межі окупації. Тож самоврядування на рівні громад продемонструвало свою максимальну ефективність".
Чи добре спрацьовує форма правління саме військових адміністрацій на місцях
"Звернуся до досвіду деокупованих територій. Якщо ми беремо Житомирську, Київську, Чернігівську, Сумську області, які перебували під окупацією приблизно місяць-півтора, то там майже повсюдно після повернення українського прапора було відновлене місцеве самоврядування. Якщо брати звільнені райони, наприклад, Харківської області, що перебували під окупацією пів року, то тут немає можливості зібрати кворум у місцевих радах, на цих територіях були випадки колаборантів, в тому числі серед керівництва органів місцевого самоврядування. Отже, той факт, що там зараз впроваджені військові адміністрації на перехідний період, мені видається абсолютно логічним і правильним. Саме такий підхід буде й надалі впроваджено на деокупованих територіях Херсонської, Запорізької, Луганської, Донецької областей. Так само ми напрацьовуємо зараз моделі щодо функціонування публічної влади після деокупації Криму, але це набагато складніша модель, адже Крим інтегрований у систему управління РФ протягом 8 років".
Чи немає конфлікту інтересів у вирішенні питань між представниками військових адміністрацій та керівниками громад
"Я не знаю тилових населених пунктів, де в громадах функціонували б військові адміністрації. Військові адміністрації працюють лише на рівні областей, а на рівні громад на тилових територіях працюють тільки представники місцевого самоврядування, тобто люди, обрані громадянами. Коли є випадки військово-цивільних адміністрацій, то це в зоні бойових дій, але формула тут працює в такий спосіб: якщо навіть впроваджується військова адміністрація на теренах громади, спочатку вона бере на себе функції безпеки та оборони, а всі господарські питання вирішує обраний міський чи сільський голова. Якщо ж ситуація стає критичною, то Президент може зробити подання на Верховну Раду, і тоді голосуванням цю територію передають під керівництво військової адміністрації".
Про відновлення роботи органів влади на деокупованих територіях
"Є певний брак кадрів. По Харківщині ми мали наради з цього приводу з народними депутатами та урядовцями, і було ухвалено рішення впроваджувати військові адміністрації по громадах. Щодо браку кадрів, треба шукати баланс. Ті кадри, що займалися господаркою, вони здебільшого не перебувають на цих територіях. Водночас ставити всюди військових, не інтегруючи в їхню систему управлінців, це теж проблемно, бо тоді домінуватиме фактор безпеки. Але питаннями налагодження водопостачання, електромереж, відновлення пошкоджених будинків мають займатися люди, для яких це природна функція. Триває відповідний пошук кадрів. Навіть вийшов Указ Президента, де 13 осіб уже затверджені, тобто ці люди вже підібрані. Буває, що такі кандидатури шукають протягом 2-3 місяців, але це реальність та виклики, з якими ми стикнулися сьогодні. Треба їх вирішувати, і я не думаю, що тут можна запозичити якийсь міжнародний досвід, адже його банально немає".
Чи є запобіжники щодо зловживань у роботі військових адміністрацій на деокупованих територіях
"Дуже складне питання. Гадаю, коли є воєнний стан і повномасштабне вторгнення, то в пріоритеті ― можливість швидко ухвалювати рішення, діяти максимально жорстко. Військові адміністрації це забезпечують. Щоб не було зловживань, нам необхідно в момент, коли ми виженемо ворога з нашої території, оперативно відновити органи місцевого самоврядування. Адже сама практика одноосібного ухвалення рішень, на будь-якому рівні, природно розбещує людей. Проте станом на зараз ти обираєш на терезах між двома ризиками. Тут ти можеш отримати кадрову помилку чи корупційний ризик, а тут ти отримуєш перевагу в можливості швидко ухвалювати рішення і діяти оперативно. В умовах війни це має домінувати, на моє переконання".
На які бюджети можуть розраховувати органи місцевого самоврядування цього і наступного року
"Ми вже можемо прогнозувати показники бюджету на 2023 рік, бо перше читання у ВР відбулося. Тут варто заспокоїти тих представників місцевого врядування, хто хвилювався. Бюджет збалансований, і жоден інтерес місцевого самоврядування не постраждав. Зокрема йдеться про левовий шматок податку на доходи фізичних осіб ― 64%, який не був зменшений, так само податок фізичних осіб-військовослужбовців залишається в громадах ― це приблизно 55 млрд гривень. Фонди розподілять по всій Україні, але будуть і окремі програми з відновлення, зокрема місцевого самоврядування. Тобто, якщо грубо сказати, то видатки на відновлення будуть в десятки разів перевищувати видатки на розвиток, коли говоримо про регіони. Спершу треба забезпечити базові потреби людей у житлі та комунікаціях, а потім думати про розвиток".
Чи зросте допомога регіонам, які прийняли найбільше переміщених осіб
"Так, балансування відбудеться. Якщо ми говоримо про розподіл субвенцій, то буде врахована кількість внутрішньо переміщених осіб на територіях. На превеликий жаль, далеко не всі вимушено переміщені особи зареєструвалися, а це впливає і на допомогу територіальним громадам, і на самих переселенців. Крім того, тилові області прийняли багато релокованого бізнесу, тепер створені нові робочі місця, а це додаткові податкові надходження. Варто додати, що допомога територіям іде не тільки з державного бюджету, адже громади з тилу, із західних областей допомагають своїм колегам зі сходу, півдня чи півночі".
Нагадаємо, що регіональна політика децентралізації стала однією з найуспішніших реформ в Україні. І навіть в умовах воєнного стану наші громади спрацювали на відмінно.
Фото: cdn.abo.media
