Чи зможе Путін змусити Лукашенка відкрити повноцінний другий фронт
Лукашенко вже бере участь у війні, починаючи від 24 лютого. Він сподівався на швидку перемогу, на бліцкриг, що промаршує разом з Путіним вулицями Києва. Цього не відбулося. Зараз він спробує балансувати, тому що розуміє, що як тільки він введе білоруське військо, це повернеться проти нього. Зараз Путін використовує Білорусь як авіаносець, де можна заправити війська і де ніхто не чинить для нього проблем, але це не значить, що для цього є підтримка народу. А коли ти вводиш війська, тобі вже треба заручитися підтримкою і номенклатури, і еліти, і військового командування. А там не всі думають так, як Лукашенко. Я б навіть сказав, що там підтримки на будь-які воєнні дії проти України немає взагалі. І це причина, чому Лукашенко не вводить війська, а не тому, що Путін його не дотискає.
Про формування альтернативної структури влади
Світлана Тихановська перемогла в першому турі. Це підтверджують всі опитування громадської думки і альтернативне голосування. Вона перемогла з 55-70% голосів. І всі протести, які були потім, були викликані тим, що Лукашенко не отримав навіть 15-20%, на які міг би сподіватися. Після цього спочатку білоруси визнали Тихановську своєю президенткою, а потім це відбулося у всьому світі. Лукашенко втратив легітимність, і з 2020-го року, крім Росії, ні від кого більше не отримав підтримки і визнання. Зараз він повинен постійно самостверджуватися, щоб показувати, що він все ще контролює ситуацію, в чому є багато сумнівів.
Для Світлани Тихановської й нашої команди найважливішим завданням є, як бути релевантними для тих, хто в Білорусі, як допомагати вирішувати їх проблеми і як впливати на ситуацію. У 2020-21-х роках, коли Тихановська була силою вивезена в Литву з Білорусі, була проблема з комунікацією. Але нам вдалося її відбудувати, і зараз працює по всій Білорусі мережа волонтерів, самвидаву, партизанів, які часом координуються, часом ні, але які борються із Лукашенком та путінським режимом.
Друге завдання — побудувати альтернативні структури влади. Два місяці тому був сформований об'єднаний перехідний кабінет, де є сім міністрів, відповідальних за різні напрямки. І цей кабінет треба зараз поповнити реальною, а не формальною силою. Вже є результати. Ми отримали багато заявок та пропозицій від людей, які знаходяться в номенклатурі і навіть в сучасній білоруській армії, які готові поки що секретно, але співпрацювати. Я думаю, що це для нас зараз пріоритет, як тільки відкриється нове вікно можливостей, щоб перейняти контроль над країною.
Білоруські війська можуть бути обернуті проти Лукашенка
Це стовідсотково реалістичний сценарій. Ви навіть не можете уявити, наскільки сильне негативне відчуття і стосунок до цієї війни після Бучі та Ірпеня. У всіх рожеві окуляри щодо Росії були зняті. Потім завдяки українським медіа, журналістам та незалежним білоруським медіа білоруси побачили справжню історію. По-перше, вони побачили, як українці героїчно борються за свою незалежність, за свою державу. По-друге, побачили, наскільки нікчемна російська пропаганда й російське керівництво. І настрої відрізняються від чого, що було в лютому. Я думаю, якщо Лукашенко спробує сказати, що завтра буде мобілізація і всі підуть на фронт, то білоруси розвернуть зброю проти нього.
Крім того, я сам служив у війську на кордоні з Україною 12 років тому. Нас налаштували проти українців, але всі сміялися з цього. Водночас нам не довіряли зброю. Тому навіть якщо Лукашенко вирішить увійти у війну, то там немає кому воювати і немає чим.
Я не вірю, що Лукашенко дасть зброю білорусам. Тим більше призовникам. У нього є маніакальний страх перед людьми зі зброєю. Він довіряє лише своїй вузькій групі КДБшників та спецназівців. Але щоб дати зброю білорусам, як це зробив Зеленський на початку війни, я просто не можу цього уявити. Тому що за тиждень вже не буде Лукашенка в країні.
На фото: Олександр Лукашенко, BELTA.BY
Про створення регіонального угруповання військ та розміщення ядерної зброї на території Білорусі
Я думаю, що це форма легалізації окупації, яка вже відбулася в лютому та березні, коли російські війська просто ввійшли на нашу територію і залишилися. Зараз вони будуть залишатися під маркою цього угруповання. Раніше їм треба було постійно продовжувати військові навчання, тепер вони будуть тут постійно.
Чи означає це мобілізацію? Я не думаю, що щось зміниться. Я думаю, що вони просто привезуть багато нових призовників, яких понабирали в Росії, щоб тримати населення Білорусі у страху. Білоруси насправді бояться російської армії після всіх жахів, які побачили в Україні. І чим більше буде цих військових, тим нам буде складніше переконати людей на якийсь вуличний протест. Але це не значить, що ми не повинні нічого робити.
Нам треба зараз більше мобілізувати міжнародну думку і піднімати вартість війни для Путіна і Лукашенка, щоб вони вивели всі війська з білоруської території і щоб вони не розмістили тут ядерну зброю, реальність чого стає все більшою і більшою.
Вони лякають тим, що переобладнують літаки. І російська армія ніби підтвердила, що вже закінчилося це переобладнання літаків на можливість несення ядерних зарядів. Водночас на території Білорусі стоїть кілька дивізіонів російських "Іскандерів", які теж можуть нести ядерні заряди. Це все виглядає жахливо.
Ми дивились останні опитування громадської думки, і для багатьох білорусів розміщення ядерної зброї стане червоною лінією. Якщо будуть ядерні ракети, то вони кажуть, що будуть протестувати, воювати проти, партизанити. Не знаємо, чи вони на це підуть. Коли підуть, то це буде дуже сильна ескалація, і дуже важливо, щоб міжнародна спільнота максимізувала тиск на Лукашенка, тому що цього тиску недостатньо. Все ще через Лукашенка Росія обходить санкції в деяких секторах економіки. Тому має бути синхронізація щодо економічних та банківських санкцій, зокрема мають відключити головні білоруські банки від SWIFT.
Про співпрацю перехідного уряду Білорусі та України
Якщо ми боремося з шовіністичною імперією Росії, то треба боротися разом. З іншого боку, ми теж не повинні заважати Україні в війні, тому ми дуже обережно до цього підходимо, щоб не нашкодити Україні. Коли ми кажемо про стратегічну співпрацю, про майбутнє, то треба це робити. Це вже відбувається на рівні громадянського суспільства та експертів, а також українські та білоруські організації співпрацюють.
Але на урядовому рівні такої комунікації немає, і, на мій погляд, це неправильно. Ми просто удаємо, що не існує в нас одне одного. Ми робимо свою роботу в Білорусі. Україна робить своє.
Треба формалізувати ці відносини, бо це буде ясніше і для суспільства в Білорусі, що є Тихановська, яка комунікує з українцями і знає, що робить. І для України буде зрозуміло, що вони можуть про щось попросити перехідний кабінет і чекати на результат. Цього бракує. Але ми теж розуміємо, чому цього не відбулося раніше, бо було хвилювання, що коли відбудеться комунікація між Зеленським і Тихановською, це спровокує Лукашенка на удари. Але ми побачили, що Лукашенку не треба шукати причину, щоб атакувати Україну.
На фото: Світлана Тихановська, GETTY IMAGES
Про позицію Тихановської щодо України
У Тихановської, перехідного кабінету, демократичних сил абсолютно чітка і однозначна позиція щодо України. На підтримку України з першого дня війни був організований партизанський рух, щоб зупиняти російську техніку та допомагати білоруським добровольцям, які воюють в Україні. Ця робота ведеться.
Те, що Україна повинна перемогти — це питання навіть не тільки політичної позиції. Це питання виживання для Білорусі. Цього, звісно, не станеться, але якщо Україна не переможе або переможе не на найкращих умовах для себе, це буде кінець Білорусі. Зараз доля держави Білорусь теж залежить від перемоги України.
Тому нашим завданням є допомогти Україні перемогти. Але ми теж пояснюємо і показуємо, яким чином Білорусь може допомогти Україні, чому Білорусь важлива для України. Таке розуміння не завжди є серед українських політиків. Ми зараз активно працюємо над тим, щоб підвищити вартість війни для Лукашенка і Путіна у використанні білоруської території, працюємо над санкціями. Наш пріоритет — виведення кожного російського солдата, кожної одиниці російської техніки з білоруської території. Ми працюємо над тим, щоб визнати режим Лукашенка та режим Путіна терористичними. І ми вважаємо, що трибунал повинен бути проти обох. Ми показуємо, що білоруси роблять і для свободи своєї держави, і для України теж. Я знаю, що українці дивляться на ракети, які летять з білоруської території, але білоруси просто стали заручниками кровожерливої політики Лукашенка.
Фото: Міноборони Білорусі