Про підтримку України
У Канаді є дуже велика українська громада, яка постійно збільшується. З України приїжджають найновіші переселенці. За останні кілька місяців приїхали 32 тисячі. Це нібито багато, але в порівнянні до того, скільки людей мусили покинути територію України, — це зовсім небагато, на мою думку.
Водночас у Канаді є багато українських організацій. Найдавніша — Конгрес українців Канади, який існує з 40-х років. Це надбудова громадських організацій, яка має відділення в кожному великому місті і вже багато років допомагає Україні у різні способи. Від початку великомасштабного КУК організовує постійні акції підтримки України: і публічні протести, і лобіювання уряду на різних рівнях (федеральному, провінційному, міському), і збір коштів. Є багато різних фундацій, наприклад, Canada-Ukraine Foundation, яка багато років збирає гроші і надсилає в Україну.
З'явилися нові організації, наприклад, Український спротив Канади, які 10 жовтня організували акцію біля російського консуляту, щоб критикувати російські найновіші удари, які сталися проти України. Там зібралися люди з прапорами та гаслами, щоб привернути увагу до того, що Росія продовжує вбивати українців і що це треба зупиняти.
Про вимушених переселенців
Частина допомоги йде від уряду. Українська громада дуже багато допомагає, тому що урядова допомога є недосконала. Щодо людей, які приїжджають, вони дуже різні. Студенти приїхали і займаються наукою і громадською діяльністю. Дехто приїхав до родини. Дехто приїхав просто, щоб втекти від війни. КУК організували збір різних речей, зокрема одяг, домашній побут, тобто все, що людям буде потрібно. Вони винайняли величезне приміщення, куди люди могли звозити речі. Ті люди, які приїжджали, могли просто йти і брати і все, що їм було потрібно. Є Канадсько-Українська Імміграційна Служба, яка також існує 30 років, і вони допомагають людям, які, можливо, не знають мови, які потребують більше допомоги, щоб знайти своє життя. Я живу в околиці, де багато українців і українських прапорів, і моя сусідка розповідала, як йшли люди, побачили прапор, підійшли до неї і спитали, чи можна у неї жити. І вона допомогла їм знайти, де жити.
Про тему війни в канадському інформаційному просторі
Хоч новини про Україну продовжують з’являтися, вони не є такими, як були у лютому, березні чи квітні. Коли почалася ця навала, Україна була топновиною. Щогодини. Тепер вона з'являється тоді, коли щось більше станеться. Наприклад, 10 жовтня Україна була в новинах весь день. А нині вже знов пішла на друге чи третє місце. І це закономірно. Відбуваються різні речі, про яке говорить суспільство і політики, але Україна залишається в полі зору. Багато людей догладають дуже багато зусиль, щоб це питання не забувалося. Але воно і не забувається. Просто не постійно є номером один. Канада зацікавлена в тому, щоб Україна не лише залишилася незалежною державою, а й виграла цю війну. Але в Канади, крім України, є багато інших питань. І вона не може лише Україною займатися.
Про дипломатичні контакти
Українська дипломатія дуже активно проявляється і в Канаді, і в інших країнах. Я захоплена роботою міністра Кулеби, тим скільки розумного та корисного він робить. Він постійно подорожує й зустрічається, зокрема з канадськими міністрами.
Від самого початку і Канада, і країни НАТО, й інші країни Європи не хочуть прямо вступати у війну проти Росії. Вони допомагають Україні, але не хочуть, щоб їх напряму затягнули в цю війну. І це є дуже велика дилема. Немає, як дипломатично з того вийти. Тому що Україна постійно просить більше допомоги. І навіть нині відбулося засідання "Великої сімки", де український президент Зеленський просив ще зброї. Канада каже: "Ми вас підтримуємо, ми будемо з вами до кінця, але ми вам вишлемо 40 бойових саперів, щоб тренувати наші війська". Зеленський просить зброю, а Канада висилає бойових саперів. Тож Україна не завжди отримує те, що вона просить.
Україна просить різними способами. Канада і всі інші країни допомагають і зброєю, і санкціями, і в інформаційному полі. Але ситуація дуже-дуже складна. Росія є постійним членом Радбезу ООН, і немає чого з цим зробити. Можна робити заяву, але систему треба міняти. Канада має один голос і в ООН, і в G7, і в НАТО.
Про загрозу державності України
У 90-х роках були інакші виклики. У 1991 році був виклик, чи Україна все ж таки зможе встояти як незалежна держава. А тепер є виклик, чи вона зможе залишитися живою. Тому що те, що Росія робить, вона просто фізично винищує Україну. А тоді ніхто її не винищував. Тоді просто треба було згуртуватися і рухатися вперед. Україна це успішно зробила тоді, і з того, що ми всі бачимо, Україна себе дуже ефективно захищає і тепер. Я не сумніваюся, що Україна цю війну виграє. Питання лише, якою ціною.
Фото: slovoidilo.ua
