Про визнання Росії державою-спонсором тероризму
Приблизно два тижні тому Україна надала відповідний документ, розроблений групою Єрмака-Макфола, з аргументацією чому необхідно надати Росії статус країни-терориста. В цьому документі Україна зробила все можливе, аби розвіяти сумніви і побоювання, які є в американської сторони, щодо можливих негативних наслідків. Крім того, досі існує проросійське лобі в Європі та Сполучених Штатах.
Це крок стратегічного масштабу. Ті країни, які визнавалися країнами-терористами, зокрема Іран, Північна Корея, Куба, втратили впливовість на весь світ, яку сьогодні має Російська Федерація. По-перше, Росія досі постійний член Радбезу ООН. По-друге, країна, яка має величезний ядерний потенціал. По-третє, її імідж у світі, незважаючи ні на що, зберігається через "великую русскую культуру". Тож це зміни глобального масштабу , якщо визнати цю країну державою-спонсором тероризму. Але насправді є моменти, які дозволяють це зробити.
Про аргументи України
Ці аргументи будуть потужніші, ніж попередні, адже сконцентровані. Їх автори — це солідна група міжнародних експертів. І цього разу Російська Федерація зробила сама все можливе для того, аби переконати наших союзників в тому, що це необхідно. Тобто шляхом ракетних бомбардувань, які були влаштовані російською стороною по всій території України, і виведення із ладу критичної інфраструктури, і вбивства безпосередньо мирних людей, які постраждали. Крім того, була аргументація того, що насправді вплив російської економіки на світову є перебільшений. Росія вже частково витіснена з енергетичного ринку та майже витіснена з нафтового ринку. Тобто вже навіть і передумови склалися. І сама Росія вже переконала в тому, що з гуманітарної точки зору інших міркувань вже бути не може.
Якими будуть наслідки визнання Росії країною-спонсором тероризму
Саме визнання країною-спонсором тероризму примушує всіх більш ефективно реагувати на так звані "вторинні санкції". Тож насамперед це стосується можливості Росії обходити санкції в економіці, які накладені на неї. При цьому з боку Сполучених Штатів включається інша система моніторингу та контролю. І тоді проблеми будуть для тих, хто хоче продовжувати цю торгівлю через посередництво. Тобто після накладання цього статусу вторинні санкції набувають геть іншого сенсу. І обійти їх вже не вийде.
Крім того, це іміджева втрата. Зокрема, директор "Ермітажу" Михайло Піотровський розказує, що їхні музейні виставки в Європі — це їх культурний спецназ і вони здійснюють "спеціальну культурну операцію". Відтак представники країни, яка визнана спонсором тероризму, вже не зможуть впроваджувати "русский мир" через механізм цієї умовно м'якої сили.
Щодо світової торгівлі, то у Сполучених Штатах вже напрацьовані доволі гнучкі моделі, які дозволяють торгувати так, щоб це не приносило великих прибутків країні-терористу.
Про нові санкції
Це санкції щодо енергетики, тобто газові обмеження чи обмеження щодо нафтопродуктів. Поки вони починають працювати, зокрема з грудня чи з нового року. Я думаю, що вони можуть бути набагато більш радикальними. З’ясувалося, що ринок можуть заповнити інші постачальники.
Крім того, можуть бути накладені санкції на "Росатом", що пов’язано з ядерним шантажем, який Російська Федерація вчиняє увесь цей час. На Запорізькій АЕС вони зараз зробили нібито своє підприємство, зареєстрували його в Москві і призначили директора. Указом Путіна вони підпорядкували підприємство Російській Федерації. Тож санкції проти "Росатома" може накласти ЄС, тому що атомна сфера — це невелика високотехнологічна галузь, яка залишається, де вони можуть співпрацювати зі світом і де є купа різноманітних проєктів. Це Угорщина, Єгипет, Індія та Південно-Східна Азія. Це проєкти, які приносять не такі великі гроші в атомній енергетиці, але вони стабільні, тривалі і входять в корупційну ренту когось з кремлівських рент. Крім того, це імідж. І накладання саме на "Росатом" — може бути достатньо дієвим і чутливим для РФ.
Про пришвидшення надання Україні систем протиповітряної оборони
Я думаю, можна говорити, що вчорашні масовані ракетні обстріли пришвидшили цей процес. Але коли йдеться, наприклад, про Німеччину, то про посчання комплексу "IRIS-T" говорили аж від початку літа. І якби не обстріли, то зволікання могло б й продовжуватися і далі.
Фото: Getty Images
