Про проєкт бюджету станом на зараз
Роксолана Підласа: "Хочу зазначити, що вперше за багато років державний бюджет є не популістичним, а відображає реальну ситуацію, яка є в країні, та реальні пріоритети. Очевидно, що оборонні видатки ― це пріоритет номер один, вони складають майже половину всіх видатків бюджету наступного року, це більше одного трильйона гривень. Сам бюджет і видатки бюджету збільшилися дуже сильно. Для розуміння слухачів: один трильйон гривень ― це приблизно стільки видатків ми мали у звичайний рік. Тому особисто я не вносила поправки, хоча депутати подали понад тисячу поправок. Але зрозуміло, що це дуже складний бюджет, в якому всі кошти, які заробляє Україна як держава самостійно, підуть на оборонку. Тобто немає якогось простору для фантазії, щоб втиснути туди додаткові програми чи попросити на щось гроші, навіть якщо, на мою думку, вони дуже потрібні сьогодні".
Ніна Южаніна: "Я подала 70 пропозицій. Завтра буде єдиний день розгляду поправок у профільному комітеті, для того щоб на розгляд Верховної Ради підготувати цю таблицю з пропозиціями і думкою комітету. Процес дуже складний, бо насправді у нас перший воєнний бюджет. Широкомасштабна війна розпочалась у лютому цього року, тому ми маємо нестандартний бюджет. Але як він складається фактично, ніхто особливо не хоче аналізувати. Дочекатися відповіді, як видатки формуються в цьому році, було складно. Для чого я це прошу ― щоб порівняти бюджет країни у війні 2023 року з бюджетом 2022 року. Хочеться розібратися, в якій абсолютній сумі фінансується сектор безпеки та оборони в цьому поточному році. Щоб порівняти з наступним роком і побачити, чи ми справді більше даємо на армію. Сьогодні нам нарешті розіслали висновки рахункової палати України, де сказано: враховуючи суму, закладену в бюджеті на безпеку та оборону, та індекс інфляції на наступний рік, видатки на оборонний сектор у 2023 році зменшаться на 102,7 млрд гривень. Треба розуміти, що інфляційні процеси негативно впливають на вартість грошей, тому номінально цифра є більшою у 2023 році, але по суті вона менша. Інші висновки рахункової палати свідчать про те, що цей проєкт бюджету дуже сирий. Можливо, в умовах невизначеності прогнозувати ріст ВВП чи зростання податків справді дуже складно.
Сьогодні вся робота вибудувана так, щоб якомога швидше ухвалити проєкт бюджету, хоча зараз лише розпочався жовтень. Гадаю, це не може бути так швидко і неопрацьовано, тому що є такі пропозиції, від яких не можна відмовитись. Наприклад, важливо прибрати норму, щоб без рішень Верховної Ради України приймалися зміни до бюджету шляхом урізання видатків і формування резервного фонду, а потім ці гроші виділялися постановами Кабміну на його розсуд. Виходить, що парламент у цій ситуації позбавлений своєї контрольної функції над своїм же урядом. Таке рішення було ухвалене саме в лютому 2022 року з усвідомленням, що поточний бюджет не був бюджетом війни, і з таким підходом парламентарі погодилися. Але сьогодні ми маємо можливості проаналізувати важкі 7-8 місяців війни і готуватися до наступного року більш фундаментально".
Про податкову реформу "10-10-10"
Роксолана Підласа: "Пропонувалося скоротити різні типи податків до 10 відсотків. Але, наскільки мені відомо, ця реформа "10-10-10" існує лише в експертних обговореннях, Мінфін таку реформу не планує і Верховна Рада також. Проблема в тому, що ми не можемо знижувати податки, бо сьогодні наш бюджет більш ніж на третину фінансується з іноземних джерел. Але іноземці не фінансують наші оборонні потреби. Це неписані правила, більше скажу, це унікальна ситуація, тому що зазвичай усі кредити від міжнародних фінансових організацій, крім окремих випадків ковідної чи воєнної допомоги, не зараховувались до державного бюджету напряму. Все, що ми зараз отримуємо ― кошти у вигляді грантів, тобто безповоротної допомоги, або кредитів ― ми зараховуємо в державний бюджет. Але є взаєморозуміння між нашими міжнародними партнерами, що ці кошти витрачаються на соціальні видатки, тобто на пенсії та зарплати в бюджетному секторі. Є різні тези, як це можна пояснити. Я б сказала так: видатки на зарплати і пенсії легше контролювати. Тому що наші партнери почуваються більш спокійно, коли вони передали кошти в бюджет ― і їх одразу видали людям у вигляді виплат. Коли ми говоримо про складніші програми, наприклад, закупівля, ремонт, модернізація військової техніки на базі українських підприємств оборонно-промислового комплексу, то тут наші партнери почуваються менш впевнено, що кожен їхній цент буде використаний за потребами. Не хочу цього приховувати від слухачів, так воно є, така репутація у нас склалася, на жаль. Хоча я впевнена, що всі кошти, які зараз надходять до України, використовуються за призначенням".
Про зростання ВВП на рівні 4,6%
Роксолана Підласа: "Треба розуміти, що це не зростання, а відновлення. База для порівняння критично низька, економіка скоротиться в цьому році на 30-35%. На цьому фоні 4,6% це небагато, але реалістично. Хотілося б, щоб хоча б на 10% відновилась економіка порівняно з 2022 роком. Тому що відновлення по 4% триватиме дуже довго, десять років. Йдеться про відновлення до довоєнного рівня. У нас є об’єктивна воєнна реальність, але стимулювати економіку можна інакшими шляхами, наприклад, регуляторними. Спрощенням ведення бізнесу, створенням більш сприятливих умов для відкриття нових підприємств. У нас є внутрішні ресурси, які ми можемо акумулювати і стимулювати бізнес".
Про спрощення для ведення бізнесу в Україні
Роксолана Підласа: "Мені здається, що у наших депутатів наразі недостатньо політичної волі, для того щоб проголосувати радикальний спосіб скасувати всі ліцензії та дозволи, а потім запроваджувати лише ті, які потрібні. Тому у нас пропонується м’яка регуляторна гільйотина. Комітет економічного розвитку ВР минулого тижня ухвалив законопроєкт про скорочення дозволів для бізнесу в першому читанні, він буде вже на наступному засіданні голосуватися в сесійній залі. Цим законопроєктом пропонується запровадити принцип подвійної вимоги до необхідності документа. Тобто у бізнесу будуть вимагати лише ті дозвільні документи, які визначені законом та віднесені Кабміном до обов’язкових. Далі буде спеціальна комісія в уряді, яка за 1-2 місяці визначить, які з наявних дозвільних документів є дійсно необхідними, і кожне міністерство буде представляти перелік необхідних документів і пояснювати, чому вони потрібні. Кабмін отримає право затвердити виключний перелік абсолютно необхідних дозволів. І після цього, якщо якесь міністерство захоче створити новий дозвільний документ або зробити його необхідним, Кабмін муситиме виключити з цього переліку два інших. Це відомий принцип, який діє в країнах Балтії та Британії, наприклад. Сподіваюся, законопроєкт 8058 буде проголосований у Верховній Раді, і це полегшить життя підприємцям".
Про ймовірну відставку голови Нацбанку Кирила Шевченка та можливе призначення на посаду Андрія Пишного
Ніна Южаніна: "По-перше, я б хотіла подякувати Кирилові Шевченку, що він відпрацював у такий надважкий період часу. Банківська система не зламалася, вибудувана політика Нацбанку була настільки грамотною і глибокою, що весь цей час банківська система трималася. По-друге, хочу наголосити, що в нашій країні ініціативні люди, які виконують свою роботу якісно, чомусь не приживаються. Пан Шевченко дуже професійний і працював з великою повагою до влади, він завжди тримав удар, чого не скажеш про Мінфін, наприклад. Вже у липні ми бачили інформацію про можливе звільнення Кирила Шевченка і що посаду може обійняти Андрій Пишний. Я не впевнена, що досвіду та стійкості пана Пишного вистачить, аби утримати банківську систему. До того ж ми на порозі ухвалення важливого закону про банківську діяльність та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Тому мої відчуття бентежні".
Фото: prostir.ua
