Що таке хасидизм і хто такі хасиди
Хасидизм — один із напрямів юдейської течії, яка починалася у 18 столітті як альтернатива нового юдаїзму того часу. Хоча потім він сам став ортодоксальним. Того часу це була реформаторська течія, яка походила з єврейської містики.
Історичне коріння у хасидизму йде з України, в ньому простежуються українські місцеві впливи на їхню релігію, деякі ідеї були поширені і тісно переплетені тут. Зокрема традиційна релігія заперечує посередництво між Всевишнім і людиною, яке притаманне для хасидів.
Хасидизм виник в певній місцевості України: на Поділлі і Галичині. Одним з дуже важливих паломницьких місць є Меджибіж. Там поховано засновника хасидизму.
Історія паломництва хасидів починається з 1810 року, після смерті лідера рабина Нахмана, який похований в Умані. Він заповідав, щоб паломництво здійснювалося саме сюди. Для юдеїв, які тяжіють до містичних сенсів, такі місця є особливими. Вони вірять, що саме там, де поховано лідера цього напрямку, буде встановлено особливий зв'язок із Всевишнім. І що чудеса, в які вони так свято вірять, відбудуться, якщо приїхати саме цього дня на могилу свого лідера. Якщо поїхати до Умані, то наступний рік буде добрим.
Є ті, хто робить це щороку. А є ті, хто бодай раз на своє життя повинен здійснити таке паломництво.
Насправді таких паломницьких міст і місць в Україні є багато. Святі місця хасидів не обмежуються суто територією України, вони також є і в Польщі.
За Радянського Союзу повноцінного паломництва не відбувалося. Лише з часів незалежної України хасиди мали можливість відвідувати Умань.
Світська влада України та Ізраїля намагалася на початку 1990-х років домовитися про перепоховання праху. Хасиди були категорично проти. Для них саме місце поховання є важливим. І ця історія зрештою провалилася.
Щороку десятки тисяч хасидів відвідують Україну. У 2017 році відбувся пік паломництва: було зафіксовано 40 000 хасидів.
Того часу дуже добре почала розвиватися сфера послуг в Умані, різні інфраструктурні проєкти започатковувалися.
Під час пандемії ковіду були введені обмеження. Але хасиди все одно приїжджали до Умані. Навіть стоячи на кордоні під час заборони на в'їзд, вони свято вірили, що можна вплинути на колективне рішення народів і держав, якщо вони, хасиди, зачеплять і використають для цього народу або держави їхній важливий атрибут. І Всевишній таким чином повпливає на позитивне вирішення щодо їхнього питання. Тоді вони масово виконували гімн України.
В 2016 році було випущено в Україні серію марок, присвячених євреям.
Конфлікти між хасидами і місцевим населенням
Коли зіштовхуються дві культури, які не знають добре одна одну, тоді жодне паломництво не проходить без конфліктів. Багато проблем виникають від нерозуміння. Хоча євреї й українці жили поруч не одне століття і знали одне одного дуже добре. Але ці зв'язки було розірвано на багато років політикою Радянського Союзу. Це шлях, який нам треба ще подолати. Бо образ паломника-хасида зараз є хибним.
Що це за свято Рош га-Шана
Дата єврейського Нового року не прив'язана до григоріанського календаря. Це є осіннє свято.
В єврейській релігійній традиції не існує уявлення про один новий рік. Їх є щонайменше чотири. Але першість закріплена саме за цим днем. Є юдейське літочислення, яке ведеться від початку створення світу.
Початок року зберігається з Рош га-Шана. Це два дні свята. За місяць до Рош га-Шана хасиди мають духовно готуватися: читають певні літургійні тексти, молитви.
Потім триває десятиденний термін між Рош га-Шана і Йом-Кіпур, який закінчується так званим судним днем: там нагорі хтось оглядається на твій прожитий рік. Тому тут також читаються відповідні літургійні тексти. Ці 10 днів є днями розкаяння. Судний день або Йом-Кіпур триває цілу добу, коли процес очищення йде до завершення. Ніби в цей день Всевишній ставить печатку в книзі життя людині. І після цього можна переходити до наступного рівня. І жити ще один рік.
Хасиди пишуть записки з проханнями на Новий рік до свого лідера, цадика. Одне одному бажають солодкого Нового року або гарного, хорошого року.
Що їдять
Рош га-Шана має традиційні страви: мед і яблука. Бо, як зазначено в Біблії, земля обітована тече молоком та медом. Символічним є гранат, це щоби євреїв було так багато, як зерняток. Існує легенда, що в гранаті є приблизно 613 зерняток, як кількість заповідей у юдеїв. Риба є важливою стравою Нового року, і саме голова риби — щоб людина була наступного року в голові, а не у хвості.
Фото:Associated Press
