Пане Посол, дозвольте подякувати особисто Вам, Президентові Латвійської Республіки пану Левітсу та всьому латвійському суспільству за беззастережну підтримку України. Для нас кожен добрий жест допомоги ― на вагу золота.
"Дуже дякую. Мені приємно перебувати у цій студії та виступати перед аудиторією. Абсолютно погоджуюсь, Україна не одна у цій війні проти російської агресії. Вас підтримують, багато країн надають гуманітарну, військову та фінансову допомогу. Росіяни самотні у своїй агресії. В цьому і є велика різниця. Більшість демократичних країн на боці України та активно допомагають. Серед них і Латвія. Ми надаємо величезну допомогу ― наскільки може наша країна. Наприклад, військова допомога від уряду перевищує 300 мільйонів євро. Крім того, пожертвування від приватних осіб ― громадян Латвії, це приватна ініціатива. Сума досить велика з точки зору прибутку Латвії".
Від 19 вересня країни Балтії скасували туристичні візи для громадян РФ, адже вони голосували за путінський режим, а отже, є причетними до злодіянь в Україні...
"Я підтримую рішення нашого уряду. Не Україна спровокувала цю війну. Це російська агресія, це імперіалістична війна за захоплення території та ресурсів України. Звісно, ми не можемо робити вигляд, що нічого не відбувається, і дозволити туристам із Росії вільно перетинати кордон і насолоджуватися літніми канікулами у сонячній Латвії чи Польщі, на пляжах Балтійського моря – наче нічого не відбувається. Це неправильно! І це виправдане рішення. Тут ми можемо порівняти з Другою світовою війною. Якщо проводити паралелі, важко уявити, аби Адольф Гітлер воював із Європою та окупував частини континенту, а громадяни Німеччини у цей же час їздили до Парижа або Лондона, насолоджувалися там літніми канікулами. Це абсурд! І цей крок нашої влади та інших країн Євросоюзу дуже виправданий і відповідає ситуації, що склалася. Існує якщо не юридична, то політична відповідальність російських громадян за те, що Росія робить в Україні, які злочини скоює".
11 вересня Президент Латвії Егілс Левітс заявив, що його країна готова підписати договір про створення спеціального міжнародного трибуналу для розслідування здійснених Росією злочинів агресії. Чи справді можливо швидко створити такий трибунал?
"Я досить оптимістично налаштований і впевнений, що все-таки вдасться сформувати міжнародний трибунал. Такий досвід не буде першим. Ми знаємо про міжнародні трибунали після Другої світової війни або ситуації в колишній Югославії, Руанді та інші злочини, вчинені зрадницькими режимами. Тож я досить оптимістично налаштований і впевнений, що такий трибунал ― міжнародний трибунал ― буде сформований. Такі злочини та всі винні у цих злочинах мають бути покарані та притягнуті до відповідальності".
Огидні злочини в Ізюмі відкрилися за кілька днів до чергової річниці колосальної трагедії в "Бабиному яру" 1941 року, коли було вбито понад 33 тисяч євреїв. І тоді, і сьогодні людей знищують за національною ознакою…
"Так і є. Якщо згадати історію Другої світової війни, що відбувалося в Україні тоді і що відбувається зараз, то ми говоримо про тоталітарні та авторитарні режими, а саме винищення людей, політичних опонентів з різних причин. Причини так званої "расової переваги", яку пропагували нацисти під час Другої світової війни, або просто заперечення існування української нації та української держави. Усіх людей, які виступають проти цієї ідеї, котру просуває сам Путін ― істориків, політиків ― росіяни намагаються знищити. Саме так діють тоталітарні й авторитарні режими. Ця історія проходить крізь століття. Ми пережили подібні речі з масовими вбивствами в історії Латвії у XVI столітті і навіть трохи пізніше. У XVIII столітті ми пережили Петра І, адже він воював не тільки в Україні (під Полтавою), його армія воювала в Латвії nf масово вбивала людей. Увесь регіон, усе цивільне населення східної частини Латвії було повністю вбите. Ми пережили на території колишньої Російської імперії більшовицький терор. За радянських часів ― мільйони загиблих під час громадянської війни і більшовицького терору. Потім сталінський терор... А далі, після Другої світової війни, а особливо після 1990 року, весь світ, вся Європа відносно заспокоїлися і думали, що такого вже не буде, це неможливо, такий злочин неможливий. І раптом такий страшний сюрприз – виявляється, у 2022 році це цілком можливо".
Які настрої сьогодні у латвійському суспільстві? Чи знає воно достатньо про рашистську війну в Україні?
"Латвійське суспільство досить добре поінформоване про те, що відбувається в Україні. Наші журналісти дуже часто приїжджають в Україну. Я розмовляю з ними, вони їздять у різні регіони України, беруть інтерв’ю та знімають документальні фільми про те, що відбувається у цих регіонах, що відбувається під час російської окупації, що відбувається на передовій. Латвійське суспільство дуже добре поінформоване і розуміє, що цей напад не був спровокований, це була російська військова агресія, а Україна є жертвою цієї агресії. Ви просто захищаєте себе ― іншого виходу немає. Латвійське суспільство співчуває та підтримує Україну, а також розуміє, що ми маємо допомагати українцям, чим можемо. Ніхто не припускає, що Україна може програти, тому що тоді цей агресивний імперіалізм піде далі, можливо, спочатку не в нашому напрямку, тому що ми члени Європейського Союзу і НАТО. Але є інші країни, російські сусіди, які можуть надзвичайно постраждати від тиску та прямого військового нападу. Це треба зупинити тут і зараз".
Підтримка України не слабшає, а залишається стабільною. Навіть нерішуча Німеччина вустами Олафа Шольца заявляє, що всі зобов’язання виконає, лише питання ― коли це буде? В єдиному хорі європейських держав на підтримку України є окремі прояви "цікавих" думок. Прем’єр Угорщини Орбан, деякі його румунські колеги зазначають, що Україна занадто велика і має поступитися територіями. Як Ви, як історик, оцінюєте цю ностальгію за втраченим? Адже "угорські землі" розташовані і в Сербії, і в Румунії, і в Україні...
"Щодо першої частини запитання. Ви згадали Німеччину, канцлера Німеччини Олафа Шольца та допомогу, яка надходить з Німеччини, зокрема військову. Я колишній посол у Німеччині і дуже добре знаю психологію німецького суспільства та становище в суспільстві. Скажу лише одне, що з 24 лютого цього року в Німеччині відбулася величезна зміна у мисленні. Спочатку, до війни, німці казали "ні, ні, ми не експортуємо зброю" у кризові регіони і таке інше. Зараз усім відомо, що вони будуть постачати зброю і вже постачають. Процес було запущено і в правильному напрямку. Я досить оптимістично налаштований щодо Німеччини та результатів. Маю на увазі німецьке суспільство, яке тисне на політиків та уряд, аби вони діяли більш рішучо щодо постачань зброї та допомоги Україні. Цей тиск не можна ігнорувати. Тож досить позитивно ставлюся до Німеччини.
Щодо Угорщини. Базовим є те, що ми поважаємо територіальну цілісність України, і я навіть не можу уявити, що країни Європейського Союзу можуть нехтувати визнанням територіальної цілісності інших країн та існуючих кордонів. Це велике питання для країни, якщо вона є членом Європейського Союзу і дотримується основних стандартів членства в ЄС, а одна з основних речей – ми визнаємо міжнародні кордони, їх не можна порушувати. Ми поважаємо міжнародне право. Але якісь такі дивні заяви та спекуляції… Їх також помічають, але вони отримують належну критику, реакцію, засудження та відповідне ставлення з боку інших країн".
Як Латвія допомагає українським втікачам від війни, вимушеним біженцям, як вони почуваються і що буде з ними далі?
"Ми робимо все можливе, аби зробити життя українських біженців чи переміщених осіб максимально комфортним у Латвії, особливо на державному рівні. Усе суспільство бере участь, велика допомога надходить від місцевих громад, місцевої влади, муніципалітетів. Люди приїжджають не тільки в Ригу, але й в інші регіони та міста. В першу чергу це стосується житлових умов, квартир. Людям треба мати дах над головою, бо скоро зима. Освіта, система навчання та можливості віддати дітей до школи. Робота, можливість знайти роботу, засоби існування. Допомога з державного фінансування, звісно, є, але люди хочуть перебувати в країні не тільки для того, щоб отримувати фінансування, але й бути корисними країні. З психологічної точки зору це дуже важко. Вимушено покинути країну під час війни, можливо, родичі чи члени родини воюють на передовій, тоді люди намагаються знайти засоби для існування в іншому місці, знайти роботу, а також витримати психологічний тиск. Це зовсім нелегко, а навіть трагічно, адже люди змушені тікати зі своїх рідних місць, де вони роками жили, ростили дітей, вели бізнес. Раптом приходять росіяни з танками, і доводиться тікати, рятуючи лише своє життя і більше нічого. Тож це водночас трагічний і при цьому дуже позитивний приклад емоційної підтримки таких людей з боку латвійського суспільства".
Війна в Україні цьогоріч не закінчиться. Тим не менш українська влада вже працює над планами відбудови. Якою буде участь латвійського бізнесу у післявоєнній відбудові України?
"Це дуже важливе питання. Я вважаю, що український уряд і Президент Зеленський зробили правильний крок, запустивши план відновлення, план реконструкції, адже він показує людям, що після війни є майбутнє. Велика реконструкція України, де вся країна перетвориться на будівельний майданчик, щоб відбудовувати ще краще, ніж було до початку війни. Правильне рішення, що уряд почав робити це вже зараз і думати про те, як буде відбудовуватися країна після закінчення війни. Латвія також бере участь. Наразі ми доставили багато гуманітарної допомоги в регіони, які постраждали від російської агресії. Зараз ми переходимо до практичної допомоги. Вже цього року будемо допомагати деяким населеним пунктам відновлювати пошкодження, завдані війною. Наприклад, допомога будівельними матеріалами, вікнами, ремонт будинків, адже наближається зима. Можливо, ми будемо робити це не в таких великих масштабах, але вже визначили місця, де конкретно проходитиме відбудова. А наступного року будуть більші грошові надходження з латвійського держбюджету. Кошти спрямують на відбудову Чернігівської області. У нас дуже хороші контакти з чернігівською владою на всіх рівнях у питанні відбудови".
Сьогодні українські військові тренуються й підвищують вишкіл у Німеччині, Британії, Естонії, інших країнах. Чи плануються навчання і тренування українських військовослужбовців у Латвії?
"Я не буду повідомляти жодних подробиць, лише можу підтвердити, що Латвія також допомагає у навчанні українських солдатів. Деякі навчання вже проходять. Я не можу сказати, де і як, але можу підтвердити те, що ми допомагаємо і навчаємо українських військових".
Злочинні обстріли українських міст тривають. Старі радянські ракети летять з відхиленням 500-1000 метрів і часто руйнують не військові об’єкти, а мирні будинки. Якої Ви думки, що може бути далі?
"Є лише один варіант ― Україна має виграти цю війну. У вас немає іншого вибору, тому що ваша справа справедлива, альтернативи просто не існує. Є тільки один напрямок, напрямок до перемоги. Я не військовий фахівець, але ми чітко бачимо, що Україні справді потрібен захист від ракет і повітряних атак. Я дуже вражений українською протиповітряною обороною, дієвістю системи, і росіянам не вдалося її зламати на початку війни. Якщо з 10 ракет, запущених Росією, вісім збивають українською ППО, це чудовий результат, але двох ракет все одно достатньо, щоб знищити якусь електростанцію чи будівлю. Тому протиповітряний захист просто необхідний. Цей захист можна зробити більш ефективним лише за допомогою систем протиповітряної оборони, доставлених зі Сполучених Штатів, Німеччини та інших країн. Це дуже важлива річ. Інша справа – економіка. Мене дуже турбує економіка, оскільки значна частина української економіки знищена. Маріуполь, "Азовсталь" приносили в економіку мільярди євро до початку війни, в тому числі експорт, а це надходження до державного бюджету України. Також робочі місця та доходи людей. Це одне велике питання, я маю на увазі, реорганізація української економіки в умовах війни. Перевагою є те, що міжнародна спільнота допомагає Україні економічно. Тож за ресурсами Росія не виграє. У Росії немає ресурсів, щоб вести війну проти решти світу".
Наближається холодна пора року. Чи має намір Латвія відмовитися від рашистського газу?
"Я вже говорив, що Росія понесе багато втрат. Маю на увазі, що через таку політику і цю війну Європа відвертається від неї, і назад дороги не буде. Європа відвертається від російських енергоносіїв. Цей процес вже розпочався, він займе деякий час, але у Брюсселі, на рівні керівництва ЄС всі розуміють, що Росія не є надійним постачальником енергоресурсів. У Латвії є дві речі ― це природний газ і нафтопродукти. Ми можемо використовувати нафту міжнародних компаній, які працюють у Латвії, тож відсутність російських нафтопродуктів на ринку Латвії не буде великою проблемою. Їх можна досить легко замінити, та й ціна не буде зависокою. Зараз у Латвії ціни на бензин падають. Були високі, понад 2 євро, але зараз зменшуються. Природний газ є більшою проблемою, тому що він пов’язаний зі специфічною інфраструктурою, розробленою за радянських часів, це трубопроводи. Так, ми роками, десятиліттями сидимо в Латвії на цьому дешевому російському природному газі. Не було стимулу шукати альтернативи. Поляки побудували свій термінал. Ми не будували, обговорювали це, але десять років нічого не відбувалося. Тепер усі розуміють: "Боже мій, треба будувати". Ми будемо поступово відмовлятися від російського газу, і цього не уникнути".
Насамкінець пан Ілгварс Клява звернувся до слухачів Українського радіо: "Хочу побажати українському народу сили в цій запеклій боротьбі проти російської агресії. Навколо багато трагедій і драми, ми всі це бачимо. Серцем ми разом з українським народом. Я бажаю перемоги українському народу, тому що ваша справа справедлива й іншого вибору немає. Ви захищаєте свою країну і ви переможете".
Фото: Суспільне. Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні Ілгварс Клява
