"Мобінг — це цькування як зі сторони роботодавця, так і зі сторони колективу чи окремого працівника. Тут йдеться як про цькування працівником працівника, так і працівником роботодавця і навпаки. Це явище може трапитися на робочому місці з будь-якою людиною, яка задіяна в трудових відносинах. Це може проявлятися, наприклад, в зниженні заробітної плати роботодавцем, безпідставному позбавленні премій або будь-яких надбавок. Також це може бути й економічний тиск на працівника, нерівномірна оплата праці, наприклад, для жінок. Зменшення оплати, якщо працівник, до прикладу, не подобається роботодавцю", — розповіла Вікторія Поліщук.
Мобінг розглядають як одну з форм дискримінації прав людини в трудових відносинах і ця форма дискримінації проявляється через психологічне, економічне та інше насильство з метою приниження людської гідності.
"Дуже широко прописано все, що стосується насильства чи тиску на працівника, але це можна звузити до прикладного характеру, як роботодавцю чи працівнику це застосовувати у відношенні до себе, якщо людина зазнає цькування на роботі. Адже зараз є багато дискусій про те, що це є загрозою для роботодавця, оскільки працівники можуть використати це на свій лад та подавати заяви на звільнення, перекручуючи це з позиції, що йому треба виплатити вихідну допомогу в більшому розмірі", — додала адвокатка.
Разом з тим, адвокатка пояснила, як розрізнити мобінг та критику за погано виконану роботу: "Кожна людина має посадову інструкцію і свої обов’язки, трудовий договір, де чітко передбачено, що людина має виконувати і які дедлайни для цього є. Конструктивна критика має на робочому місці сприйматися нормально, адже всі залучені до робочого процесу. Але якщо ця критика переходить межі і фактично перетворюється, наприклад, у безпідставне позбавлення премій лише тому, що людина припустилась технічної, граматичної помилки, наприклад, у своєму звіті, — це мобінг. Інший приклад — це якщо увесь колектив налаштований негативно до людини, або керівництво намагається будь-яким чином позбутися працівника так, аби людина самостійно захотіла звільнитися з певного колективу. Це все мобінг, за який законодавці хочуть притягувати до адміністративної відповідальності".
"Якщо людина опиняється в такій ситуації сьогодні, то в неї насправді немає законного механізму, окрім як звертатися в поліцію чи державну службу з питань праці. Туди вона може написати, якщо її, наприклад, незаконно звільнили. В більшості випадків людина пише заяву на звільнення за власним бажанням або згодою сторін і лише потім пояснює, що на неї вчиняли тиск.
Якщо ж цей законопроєкт пройде друге читання, то людина зможе звертатися до держпраці, але саме з підстав мобінгу, який вона зазнала на робочому місці. Також за цією категорією справ вона зможе звертатися й до суду", — підсумувала Вікторія Поліщук.
Фото: Depositphotos