"Азбест дуже цікава сполука. Він використовується не лише в будівництві, в першу чергу як шифер, а й в автомобілебудуванні, космічній галузі. Азбест використовується і як елемент захисного шару в одязі пожежників.
Однак, все людство намагається уберегтися від використання азбесту. Добре, що і Верховна Рада піклується про здоров'я і благополуччя українців і вирішила припинити виробничу діяльність підприємств, що виробляють шифер. Якби вона ще й підготувалася як треба, зробила перехідний період, то заводи встигли б переорієнтуватися і дали більше покрівельних матеріалів. Або надали б якісь кредитні лінії чи грантові кошти для того, щоб зберегти колективи і потужності цих заводів. А у нас просто взяли і заборонили. Наш ринок не відчув би одразу відсутності на ринку шифера. В Україні на зараз вже є багато будинків, вкритих шифером. Азбестові труби, якими подається питна вода населенню, є також дуже шкідливими.
В 2019 році галузь почала входити в період стагнації. Приблизно 9 шиферних заводів було в Україні. Навіть закрився Київський шиферний завод. В Івано-Франківську завод перепрофілювався без азбесту і вже завантажений на роки три вперед замовленнями. Зараз населенню необхідно відновлювати свої зруйновані дахи, шифер зараз у дуже великому дефіциті, всі товарні запаси розібрані. Вихідний матеріал ми отримували з Казахстану. Це постачання з початком війни стало неможливим.
Зараз ціни ростуть на будматеріали через втрату частини виробничих потужностей, через курс гривні щодо долара, недоступність до обігових коштів і зникнення титульного споживача будівельної продукції, через подорожчання енергоносіїв, логістики і паливно-мастильних матеріалів. За все це платить споживач. А він може купити лише невеликі партії будматеріалів. Галузь не може працювати собі у збиток. Коли буде велика відбудова, то почнеться і великий дефіцит. Шифер по ціні був дуже доступним. Але ринок пропонує інші покрівельні матеріали: на заміну прийде дорожча бітумна черепиця, металочерепиця".
Фото: Суспільне Вінниця