"23 серпня обране дійсно не випадково — з прив’язкою до підписання договору про ненапад і таємного протоколу про розподіл сфер впливу між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом. Цей день в першу чергу покликаний бути інформативним: він повинен нести просвіту та розповідати про як нацистський, так і радянський тоталітарний режими. Для Європи Гітлер, нацистська Німеччина, тоталітарний режим — це зрозуміла межа зла. А радянський тоталітарний режим не був засуджений, тим паче, що СРСР — один із переможців в Другій світовій війні. СРСР певною мірою обрав собі презумпцію невинуватості й Росія, яка успадкувала ці традиції, теж, прикриваючись перемогою в цій війні, чинить у світі злочини, які вчиняли і Радянський Союз, і нацистська Німеччина", — пояснила Вікторія Яременко.
Тож історикиня висловила надію, що країни ЄС, бачачи, що зараз відбувається у світі, краще розумітимуть історію Другої світової війни та те, хто її почав: "Сакралізація СРСР через перемогу над нацистською Німеччиною врешті має бути зруйнована".
"Пропагандистська машина Радянського Союзу досить успішно працювала, тому що ми навіть Україні бачимо результати її роботи та те, як довго вони діяли. Ідеологія Росії, заснована на "победобесии", перемозі будь-якою ціною в поєднанні з певними імперськими міфами, використовується як всередині країни, так і назовні, коли цим виправдовують вчинення агресії, зокрема й стосовно України. Адже росіяни зайшли в Україну з гаслами, пов'язаними з Другою світовою, і далі її продовжують. Вони не закінчили війну в 1945 році, вона й зараз в їхніх головах і засобах масової інформації", — додала Яременко.
В зв’язку з масовою пропагандою, як додала начальниця відділу аналізу тоталітарних режимів Українського інституту національної пам’яті, заходи глорифікації СРСР як переможця Другої світової війни сприймала й Німеччина, яка її програла:
"Німеччина все це сприймала як належне і намагалася дистанціюватися, показати, що зараз вона жодним чином не пов’язана з Третій Рейхом. Тому заходи, які проводилися в Німеччині практично за кілька років до нападу на Україну, (щодо святкування Дня перемоги — прим.ред.) були прийнятними. З 2014 року в Україні вже тривала війна, а німці, коли робили якісь історичні проєкти, хотіли, аби ми це робили у співпраці з росіянами. Бо, мовляв, як можна робити проєкт про Другу світову і не залучити Росію. Тема війни була абсолютно віддала РФ".
"Тому зараз нам дуже важливо документувати і показувати, що робить Росія, а паралельно говорити про історичні подібності. Звертати увагу на те, що це все було, просто добре заховане. Довго такі ж події покривалися шаром фейків, міфів радянської, а потім — російської пропаганди.
На сьогоднішній день Росія боїться, що через такі історії і правду про Другу світову та те, що собою являв Радянський Союз, буде підірвано основу, фундамент, на якому тримається сьогоднішня РФ. Й ця війна ведеться не тільки зброєю на фронті, вони дуже великою мірою ведеться через ЗМІ", — підсумувала Вікторія Яременко.
Фото: Історична правда