Яке рішення було найважчим для Вас як очільника військової адміністрації?
"Головою обласної державної адміністрації мені набагато більше подобалося працювати, ніж головою військової адміністрації. Попри те, що я є кадровим військовим. Напевно, чи не вперше в житті я відчув, що таке звірячий страх, коли тягне внизу живота і ти розумієш, що ти є ціллю. І 25-й ліцей, який розташований у 130 метрах від мого робочого кабінету, де я перебував, коли ліцей було підірвано… Ці моменти точно незабутні.
Перші сорок днів мені взагалі було цікаво, наскільки невичерпний людський ресурс. Тому що сорок днів ― без вихідних, з мінімальним сном у різних місцях, іноді в кабінеті, частіше в готелях різних міст нашої області. Щоразу ми виходили з командою з роботи о 9-10 вечора і не знали, де будемо ночувати і де завтра прокинемося. Ми постійно відстежували ситуацію в умовах діяльності ДРГ у нашій області.
Коли ти два з половиною роки працюєш, будуєш і маєш бачення, що ти зробив, а тут минає шалено напружений день ― і ти не бачиш кінцевого продукту, це дуже вражало на початку війни. Так, будуються блокпости, багато різної роботи робиться, але немає кінцевого продукту. Тому що ворог суне, а ти нічого не зробив для того, щоб він забрався, в абсолютному розумінні. Ти не йдеш в контрнаступ, а продукуєш річ, яку не відчуваєш, тому що йде війна. Це відчуття незавершеної дії".
Як почувається Житомирщина в контексті загрози з боку Білорусі?
"Хочу вас запевнити, що від першої хвилини першого дня ми не припиняли нарощування наших оборонних рубежів. Сили і засоби, які зосереджені в різних місцях дислокації задля відсічі можливого вторгнення з боку Булорусі, ― дуже значні. Їх можна співвіднести з тими силами і засобами, які нарощені з білоруського боку. Я казав, кажу і буду казати: через Житомирщину на територію України ворог не пройде. Якщо хтось захоче пройти через наше Полісся, ми влаштуємо справжнє пекло. Ми готові до можливого вторгнення, і ворогу тут буде непереливки".
Що треба знати громадянам напередодні складного опалювального сезону?
"Мабуть, нам пощастило більше, аніж іншим регіонам, тому що Житомирська область ― одна з найбільш заліснених. Я впевнений, що у нас не буде дефіциту дров. Разом із тим хочу сказати, що є питання певної неврегульованості ціноутворення на дрова. Воно регулюється законодавчо, але зараз на рівні нашого уряду і президента обробляються механізми ціноутворення. Коли ми знатимемо, як буде формуватися ціна, котра влаштує і населення, і соціальні заклади, школи, лікарні, тоді ми зможемо говорити, що ми готові до входження в опалювальний сезон повністю. Можу запевнити, що ми готуємось до різних варіантів проходження опалювального сезону, він буде непростим і нестандартним. Адже такої війни на теренах України ніколи не було за новітньої історії".
За тиждень ― новий навчальний рік. Чи зробили громади все необхідне для безпеки дітей?
"Якщо порівнювати із сусідніми областями, у нас досить нестандартна ситуація. Наприклад, Вінницька чи Хмельницька області не мають межі з білоруським кордоном. Тож питання освітнього процесу в нашому прикордонні будемо вирішувати окремо з Міністерством освіти та науки. Щодо більш спокійних регіонів. Ми умовно поділили безпековий сектор за допомогою дороги М-07, нашої "Варшавки". Те, що від "Варшавки" в бік Білорусі, під великим питанням, а в бік України ― громади активно готуються до нового навчального року. Хочу сказати, що за останні роки, коли спочатку був ковід, потім війна, наші діти натерпілися. Якщо дорослим важко сприймати сьогодення, то як важко дітям… Але вони справді скучили за однокласниками, вони хочуть до школи більше, ніж їхні батьки, бо в дітей немає цих запобіжників, які є у нас, дорослих. І моє завдання, як голови обласної адміністрації, ― забезпечити максимальну безпеку наших діток і вчителів, які хочуть потрапити до школи. Зараз у пріоритеті огляд навчальних закладів, працюватимуть лише ті, що забезпечені укриттями, бомбосховищами у безпосередній близькості, до 100 метрів. Надзвичайно важливо, коли батьки пересвідчуються, що в школі є укриття. Яскравий приклад. На минулому тижні ми були у двох освітні закладах. Під час інспектування стався приліт в Озерне, я тоді був у бомбосховищі однієї зі шкіл, ми там провели годину часу. Потім переїхали в іншу школу, і знову почалася тривога. Тож ми з учителями та адміністраціями провели багато часу у бомбосховищах, обговорюючи освітній процес".
Наскільки готові іноземні країни продовжувати свою допомогу, зокрема Житомирщині?
"Нам було б дуже важко без наших іноземних партнерів пройти те, що ми зараз проходимо вже протягом пів року. Я дуже вдячний різним міжнародним організаціям за всі донорські допомоги. Тільки ЮНІСЕФ надало для Житомирської області, за різними напрямками, близько 250 млн грн. Надзвичайно приємно, що наші міжнародні партнери нас не полишають. Ми є лідерами з відновлення, спільно з маленькою Естонією. Вона взялась допомагати Житомирщині та, незважаючи на ракетні бомбардування, вже виділила кошти на будівництво нового дитсадка, причому безпосередньо біля кордону з Білоруссю, у місті Овручі. Приїздив Міністр закордонних справ Естонії, і ми разом із Кирилом Тимошенком та Оленою Шуляк закопали символічну капсулу, де на місці знищеного ЦНАПу буде споруджено новий дитячий садочок. До речі, у цьому кварталі протягом години був приліт 11 ракет, тут загинула ціла родина… Кошти на садочок вже виділені урядом Естонії, зараз опрацьовуємо технічну документацію. Будівництво, можливо, почнеться навесні, тому що зайти з будівництвом у зиму ― якось не по-господарськи буде.
Хочу сказати, що в День Незалежності до нас їде Міністр закордонних справ Португалії. Ми будемо говорити про відбудову нашого 25-го ліцею. Це буде конкретний крок, що дасть поштовх для відбудови ліцею за кошти наших міжнародних партнерів. Окрім того, важливим є спорудження модульних будинків. Вранці у четвер міський голова Житомира, представники італійського Червоного хреста і я підписуємо меморандум щодо будівництва 40 модульних будинків для 40 сімей Житомирщини, які залишилися без житла".
Наприкінці розмови Віталій Бунечко з гордістю зазначив: "Наша держава стала символом незалежності в усьому світі. Мені було надзвичайно приємно, коли журналіст зі Сполучених Штатів сказав: є президент, якого люблять всі, це Президент Зеленський. За 180 днів багато що змінюється, але основні наративи залишаються. Ми ― єдині. Ми ― незалежні. Ми вміємо давати гідну відсіч. Ми ― український народ, який є зараз лідером в усьому світі".
Фото: фейсбук-сторінка Віталія Бунечка
