Хто саме з російських чиновників та чому ініціював перемовини
Я думаю, йдеться саме про тих осіб, які найбільше втрачають свої фінанси. І це не лише чиновники, а й місцеві олігархи. Санкції — це як зашморг на шию. Це не миттєва смерть. Поступове затягування цього зашморгу душить чиновників та олігархів, які втрачають свій вплив, не мають доступу до ринку дешевих фінансів, які вони використовували для розробки нових проєктів, зокрема щодо корисних копалин. Вони розуміють, що на відновлення ринку та свого статусу їм потрібні будуть роки, навіть якби завтра Захід зняв всі санкції. Адже там, де хтось втрачає, інший знаходить. Тобто Росія втрачає, але на її місце заходить, наприклад, Китай, американські та європейські компанії. Проте хто саме говорить із Заходом, ми, на жаль, не знаємо. Начебто йдеться про чиновників найвищого ранку.
З іншого боку, є зовсім інша історія, яка не зовсім може бути нам вигідна. Припустимо, є олігархи та чиновники, які хочуть переговорів, але питання, на яких умовах. Як мінімум має бути повне відведення військ до ситуації 23 лютого. Його можна зробити за дві-три доби, як це відбувалося на Київщині, Чернігівщині та Сумщині. Це перша умова, яка може свідчити про те, що Україна може думати про переговори. Так само і Захід. Такі переговори, як "зупиніть війну і давайте домовлятися" нас не влаштовують. Це може бути хитрий план Кремля — послати олігархів, які плачуть і страждають від санкцій, втомилися від війни та Путіна й просять зупинити війну. Це може бути стратегія на те, щоб розчулити серця окремих європейських політиків.
Про атмосферу в оточенні Путіна
Звичайно, є незадоволені. Санкції б'ють не тільки по окремому олігарху, а по всіх сім'ях олігархів. Вони втрачають активи, для їхніх дітей закривають доступ до навчання, а це впливає. І тут однією ідеологією про так звану "велику Росію" чи "руській мір" не наситишся. Вони бачать, що Росія солідно відстає у своєму прогресі та технологіях, зокрема від Китаю. І з економічної точки зору питання часу, коли це відставання оформиться в голку залежності під Піднебесної. Водночас є коло тих, які готові й хочуть далі нарощувати динаміку наступів в Україні. Це так звана "партія війни", яка бажає йти до самого кінця. Вони розглядають війну в Україні як останній шанс повернути втрачене після розпаду Радянського Союзу. Крім того, є такі, кого "збуджують" не гроші, а захоплення нових територій, і це їхня життєва ціль. Тож між цими групами відбувається боротьба.
Чи будуть протестні рухи серед населення
Бунти залежать від кількох чинників. По-перше, це програш у війні. Тобто першим випадком, який може бути, — це контрнаступ Збройних сил України на Півдні. Тоді буде паніка серед росіян і питання, за що вони воювали і поклали 50 тисяч молодих військових в Україні. Крім того, наводять страх перманентні вибухи на складах в Криму. Протягом останніх 8 років Крим представляли як неприступну фортецю, а тут вибухають склади. А тому з’являються думки, що Крим незахищений і росіянам брехали. Це отверезвлює людей від пропаганди, а тому саме звідси можуть піти протести.
Фото: Reuters
