"Сирени обірвали нас сон, у дві валізи все минуле…"
"Мене, як і більшість українців, війна застала в спальні, разом з коханою і дітьми. Обірвала сон та розбудила, як співається в пісні. Це моя історія та історія моїх друзів, колег, музикантів гурту "Антитіла".
Я не скажу, що ми були не готові до цього. "Антитіла" очікували, ми розуміли, що війна невідворотна. Проте коли все почалося, все одно було багато знервованості було в очах і в мене, і в Олени, і потім — в очах наших дітей, які на той момент не розуміли, що відбувається, чому виє сирена. Ця ситуація схожа, як мені здається, у більшості родин в країні 24 лютого", — розповів Тарас Тополя.
Співак додав, що зараз всі українці перебувають в процесі формування нації, проте основний тягар ліг на молодь України: "Потенціал та можливість незалежного, суверенного, вільного майбутнього зараз лягли на плечі молодих людей, які пішли без зайвих вагань в горнило війни. Багато з них вже не повернуться, багатьох ми вже втратили назавжди. Але саме молоді люди, ця рушійна сила є запорукою формування цієї нації. Саме ми є тими, хто усвідомлює власні помилки, виправляє помилки наших предків і, я дуже надіюся, що на все життя запам’ятає цей урок, щоб не допустити таких самих помилок у майбутньому. А чи усвідомив український народ — ми зрозуміємо вже, мабуть, після перемоги. На відстані буде зрозуміло, чи стала ця війна тим каталізатором, який запустив незворотній процес".
"Для них воля - сміття, а для нас — понад усе…"
"Росіяни завжди були нелюдами. Ця війна — це як фурункул, чиряк, який тріснув. І вся та кров, гнів, нелюдська подоба вилилась на нашу країну. Європі заливає цей гній очі, і вона вже почала це розуміти, ми ж зрозуміли раніше. Багато з нас шукали щось позитивне, людське в російській культурі, намагалися знайти якісь точки дотику. Ця війна відкрила очі, що росіяни насправді не стали нелюдами, вони завжди ними були", — зазначив Тарас Тополя.
Він додав, що росіяни, з якими він підтримував відносини в житті, "загубилися" ще в 2014 році: "З того моменту ми не підтримували жодних контактів. Мені це не було потрібно. "Антитіла" також закрили для себе Російську Федерацію ще після анексії Криму і жодних неформальних комунікацій в мене звідти потім не було".
"Всі ми ніби одиниці і нулі, великі й малі. Всі ми не святі, одинокі і живі, добрі і злі…"
"Я часом задаюся питанням, як ми взагалі вистояли. Я не можу пояснити, як ми вже шість місяців даємо відсіч цій орді. Думаю, нас тримає на фронті і наша країна не впала, бо в нас є якась місія. Не інтернальна, не для себе, а щось ми, мабуть, маємо дати світу. Щось таке, за що весь світ бореться поруч з нами. Якісь сили нас тримають, і цей метафізичний шлях цілого народу, його суть проявляється у окремих вчинках людей, починаючи від президента і закінчуючи солдатом, який героїчно виконує свій обов’язок перед Батьківщиною. Сукупність цих вчинків, які перевершують фізичні можливості, раціональне усвідомлення дає мені розуміння, що ми стоїмо всупереч законам фізики, логіки. Це означає, що в нас є ще якась місія, ми ще для чогось потрібні цьому світу", — зазначив співак.
"Я все віддам, я все залишу. Верни на мить моїх: тих, кого недолюбив і кому не встиг сказати важливе…"
"Я намагаюся спілкуватися з рідними хоча б раз в два дні через інтернет. Кохана і діти сумують, як і я. Вони влаштувались, діти пішли в школу, зараз ходять до американського літнього табору. З 1 вересня повертаються в Америці до навчання, а також будуть продовжувати дистанційно навчатися тут, в Україні. Всі прекрасно розуміють, що є обставини, які сильніші за бажання бути разом. Але всі намагаємося триматися і віримо, що настане день, коли ми знову побачимося, обіймемося.
Дружина прилітала до мене, була в Києві протягом п’яти днів і це були прекрасні дні посеред військового мороку, який триває вже шість місяців. Я сподіваюся, що це не востаннє", — підсумував лідер гурту "Антитіла" Тарас Тополя.
Фото: facebook Тараса Тополі
