Приклади призначень послами некадрових дипломатів
"Є такі випадки, звісна річ. Коли Україна постала як незалежна держава, точніше відновила свою незалежність у 1991 році, то професійних дипломатів було мало в країні. Тоді працювало десь близько 150 співробітників у Міністерстві закордонних справ УРСР, серед них близько 100 дипломатів, і займалися вони в той час питаннями участі України в ООН. Адже з 1945 року Україна є співзасновницею ООН. Потрібно було з невеликого списку дипломатів та відомих фахівців добирати послів України, тоді дуже інтенсивно розвивалися міжнародні зв’язки, створювалися посольства України за кордоном. Ми бачили в той час таких дипломатів, які не обов’язково були співробітниками МЗС, але були фахівцями, що мали міжнародний досвід. Скажімо, першим послом України в США був відомий учений Олег Білорус. Він мав досвід роботи у представництвах СРСР та УРСР в Женеві. Левко Лук’яненко, наш відомий політик, дисидент, став першим послом України в Канаді. Юрій Щербак, який не мав дипломатичного досвіду, але був відомою фігурою в культурно-політичному житті, став послом у державі Ізраїль. У той період це були природні ситуації з призначенням послів. Це були видатні люди, які могли гідно представити Україну на міжнародній арені. Відтоді з’явилася дипломатична служба вже вільної України. Нам пощастило ― в Київському університеті діяв факультет міжнародних відносин та міжнародного права, я там навчався, хоча за радянських часів не було реальних перспектив стати справді дипломатом. Коли ж постала незалежна Україна, це зіграло свою позитивну роль. Пригадую, як у 1992 році формувалися посольства. Нас зібрали в Міністерстві закордонних справ і влаштували нам "курс молодого бійця". Не можна було просто так посилати людей, які не працювали на дипломатичній службі, тож ми пройшли стажування в МЗС, нас підтягнули з іноземної мови і потім почали призначати на різні посади, оскільки потрібно було формувати дипломатичні представництва. Сьогодні дипломатичний корпус формується за допомогою навчання у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка. Але є такі ситуації, коли й досі на ці посади призначають не тільки кадрових дипломатів, а відбуваються політичні призначення".
Про призначення Ірини Венедіктової
"У тому випадку, про який ми зараз говоримо, пані Венедіктова не є кадровою професійною дипломаткою. На мій погляд, як громадянина і людини, що 20 років працювала в дипломатії, добре те, що вона є справжнім правником, докторкою юридичних наук, щоправда, у царині цивільного, а не міжнародного права. Але вона принаймні знає, як працює правова система держави. Якщо посол призначається як політична фігура, то до штату посольства додається дуже досвідчений другий член посольства ― радник-посланник. Він, як правило, є кадровим дипломатом МЗС, який знає всі тонкощі дипломатичного протоколу. Тому дуже важливо, щоб був колектив, який міг би такому політичному призначенцю допомагати. Але, звісно, сам посол повинен бути досить кваліфікованою особою. Я переглядав біографію пані Венедіктової і не побачив, на жаль, чи володіє вона якоюсь з іноземних мов на достатньому рівні для спілкування з колегами. Тому що, крім перемовин з перекладачем, дуже часто під час дипломатичних раутів обговорюються такі питання, які виникають лише на рівні послів, коли колеги-посли між собою щось обговорюють у довірчій розмові".
Про завдання для української дипломатії у нейтральній Швейцарії
"Для українського дипломата ― повно завдань у Швейцарії. Ми пам’ятаємо, що Швейцарія вступила в ООН однією з найостанніших ― у 2002 році. До того часу, в силу своєї конституції та непідтримки з боку населення, вона не вступала в ООН, хоча на її території було постійне представництво цієї організації, а також штаб-квартира Світової організації торгівлі, Міжнародна організація праці.
Посол України у Швейцарії буде за сумісництвом представляти інтереси України в Ліхтенштейні, бо окремого посольства там немає. У двосторонніх відносинах перш за все нам потрібно буде розвивати бізнесові стосунки. Тобто посол, ясна річ, не буде займатися бізнесом, але сприяння українському бізнесу має бути. Зараз з’явиться нова функція у посольства України в Швейцарії. Після повномасштабної агресії РФ у нас розірвані дипломатичні відносини з Росією. Але є такі дані, що ці відносини мають підтримуватися, хоча б на низовому рівні. І Швейцарія буде виконувати обов’язки посередника, як свого часу було в історії відносин між США та Іраном, коли через Швейцарію налагоджували ці відносини, наприклад, зустрічалися делегації цих країн. Нам має бути забезпечена якась правова підтримка з боку Швейцарської федерації, тому що можна залишатися нейтральною, але розуміти, що зараз іде цивілізаційна війна у вигляді нападу Росії на Україну. Швейцарія не у вакуумі, вона розташована в самому центрі Європи, її економічні та бізнесові інтереси зачіпаються. У перші місяці вторгнення Швейцарія заявляла про більшу підтримку України як частини Заходу. Але зараз вона схиляється займати більш нейтральну позицію, цього просить її населення, аби на територію Швейцарії не прийшли воєнні дії. Хоча це теоретична загроза, але вона існує".
Нагадаємо, Швейцарія буквально днями долучилася до санкцій проти Росії, що є дуже важливою подією.
Фото: president.gov.ua
