Чим керуються іноземні шпигуни, завербовані агенти та корисні дурні
"Керуються вони кожен окремо власними інтересами. Під час аналізу іноземного інформаційного сегмента наші аналітики виявили понад сотню таких науковців, військових, журналістів, політиків, яких умовно можна поділити на три категорії. Перші ― неприховано підтримують ідею путінського режиму, це десь 20 % від загалу, вони абсолютно відверто і щиро підтримують ідеї нацизму. Друга категорія ― ті, що співчувають народові України, але виправдовують дії РФ, їх 60 % від загальної кількості. І третя категорія ― заявляють про підтримку України і засуджують російську агресію, але схиляють Україну до так званих перемовин і виступають проти постачання озброєння нашій державі, їх близько 20 %. Найбільшим викликом для інформаційної безпеки України є ця третя група експертів, здебільшого це впливові персони, аналітики, депутати Європарламенту, міжнародні журналісти. Від самого початку повномасштабної війни спостерігалась позитивна тенденція ― десятки колишніх лобістів інтересів Путіна та РФ повністю змінили свою думку, дехто навіть вибачився, що підтримував путінську Росію. Проте залишилися й такі, що під різними приводами, прямо чи опосередковано підтримують державу-агресорку. Їхні наративи: на території України триває війна між НАТО і Росією; НАТО бездумно розширювалось до кордонів РФ; події у Бучі ― фейк; Україні треба домовлятися з Кремлем; в Україні йде громадянська війна; в Україні розміщенні біолабораторії; важливо припинити постачання зброї Україні тощо. Найбільшу критику зараз переживає наратив, що санкції проти Росії не працюють. Наш центр опублікував цілий перелік, в якому більше ста таких "експертів", суспільство має знати їх в обличчя. Важливо розуміти, що вигідні агресору наративи часто можуть лунати з вуст доволі поважних осіб, відтак Росія використовує ці повідомлення, формуючи потрібну Кремлю інформаційну кампанію".
Як відбувається вплив на іноземну аудиторію
"Майже в кожній країні вже створено відповідні центри, бо весь світ сьогодні розуміє чітко, що Росія давно та без жодного жалю використовує інформаційний простір для того, щоб вбивати і знищувати. Тези і заяви цих експертів є спробою позбавити Україну суб’єктності на міжнародній арені. Зв’язок таких коментаторів із Росією для багатьох іноземців не є очевидним, це може вводити в оману суспільство, яке сприймає цих спікерів як об’єктивних і незалежних. Інформацію, яку публікує наш центр, цитують і в США, і в європейських країнах. Кількість та географія підписників різноманітна, ми задаємо певні стандарти для роботи у сфері боротьби з дезінформацією ― відстежуємо та систематизуємо меседж-бокси й наративи, зокрема й ті, які розповсюджують лояльні до Кремля спікери".
Про санкційні обмеження щодо проросійських агентів
"Санкції діють ефективно. Світ сьогодні прокидається від того інформаційного мороку, який Росія наводила багато років. Яскрава історія з МН-17, що буде доведена до логічного завершення, і всім стане зрозуміло, хто саме винен і хто всі ці роки прикривав убивць та продукував абсолютно безглузді фейки про ту катастрофу. Саме через події 2022 року світ почав розуміти, що відбувається. Якщо згадати Грема Філіпса (британський журналіст, проросійський пропагандист, колишній співробітник російських телеканалів ― ред.), це абсолютний фрік, він навіть не достойний, щоб ним займалися. Але добре, що інші такі фріки будуть розуміти, що з їхнім майном на батьківщині будуть проблеми, хоча це навряд чи їх зупинить, бо насолоджуватися садистськими вчинками може лише маніяк…".
На думку Андрія Шаповалова, "Росія успадкувала собі КДБ, мережу власної розвідки й отримала агентів впливу і на Близькому Сході, і в країнах Африки та Латинської Америки. СРСР вирощував цілу армію розвідників, шпигунів, багато років насаджував цю мережу. І сьогодні вона абсолютно спроможна і робоча, таких агентів є десятки тисяч. Вони будуть постійно з’являтися, навіть там, де ми й не очікуємо ― в наукових середовищах або серед нових політиків, де вже сьогодні чуємо проросійську риторику. Навряд чи це простий збіг".
Коли на тези цих спікерів посилаються авторитетні джерела ― це теж робота на користь Кремля?
"Тут найбільш слабким місцем є намагання серйозних видань зберегти баланс. Це питання обговорюється з першого курсу журналістики. Чи варто дати агресору можливість викласти власну позицію? Чи це означає йти на поводі в агресора? Саме цього Путін і намагається досягти ― щоб його запитували, щоб цікавилися його думкою, бо він має власне бачення. Він несе абсолютну дурню, а журналіст вимушений її ретранслювати, бо ж узяв інтерв’ю! На жаль, ворог зловживає нашою прихильністю до цінностей. Це найголовніше, що треба розуміти, коли ти береш інтерв’ю в агресора. Він над тобою просто сміється вголос, каже на чорне біле і "ви ж обов’язково про це напишіть". На цю дилему маю чітку відповідь: давати слово агресору ― це не є правильним. Є речі об’єктивні, а є суто суб’єктивні. Наприклад, "Ленін придумав Україну". Путін це верзе ― і весь світ починає вивчати, досліджувати, перевіряти. Але таку маячню не варто навіть згадувати!".
Як навчитися розрізняти приховані меседжі
"Це дуже складне питання. Якщо ви звичайний споживач інформації, то навряд чи зможете розрізнити ― це жива людина написала чи штучний інтелект, який за допомогою машинного навчання пише й коментує. Сьогодні соціальні мережі є також полем бою, що його ворог використовує на всі свої потужності. Ви можете сперечатися в коментарях, і навіть коли вам здається, що ви спілкуєтеся з живою людиною, вірогідність того, що ви сперечаєтеся з ботом, дуже велика. Причому з ботом, якого не існує як людини, тобто ви сперечаєтеся з машиною. На жаль, сьогодні є такі алгоритми, що дають змогу це робити, і Росія цим користується".
Насамкінець Андрій Шаповалов дав поради щодо інформаційної гігієни: "Читайте лише перевірені джерела, не кидайтесь на щось яскраве, емоційне, коли велика кількість знаків оклику, знаків питання або емодзі по сто штук. Коли все червоне або жовте. Коли "терміново!", "суперновина!", "шок!". Це все спрямовано на маніпуляцію. Завдяки цифровим алгоритмам, якщо ворог хоче, щоб ви побачили ту чи іншу інформацію, ви її точно побачите у 5-10 джерелах. І у вас буде ілюзія її об’єктивності".
Фото: Центр протидії дезінформації при РНБО
