Костянтин Криницький розповів про тимчасове повернення до вуглевидобутку в країнах Європи.
Чи справді країни відновлять вугільну генерацію
"Я дивлюсь на цю ситуацію з двох різних боків. Один бік ― це стратегічний рівень, середньострокова і довгострокова перспектива. Другий ― тактичний рівень, короткострокова перспектива. Саме на стратегічному рівні ми зараз бачимо, що країни ЄС через повномасштабне вторгнення Росії пришвидшують свій перехід на зелену енергетику. Зараз ЄС розробив план, покликаний замінити російське викопне паливо. І якщо порівнювати кліматичні амбіції Євросоюзу як блоку, то станом на кінець липня ― початок серпня вони набагато амбітніші, ніж це було у січні 2022 року. З іншого боку, на тактичному рівні такі країни як Німеччина, Франція, Бельгія, Нідерланди, почали говорити, що цього року, аби нормально пройти опалювальний сезон, вони будуть потроху розконсервовувати вугільні електростанції, знову запускати вугільну генерацію. Але поки що це тільки політичне рішення ― короткострокове, яке зможе допомогти пережити енергетичну кризу, влаштовану Росією. Усі держави, які заявляють про часткове повернення до вугілля, підкреслюють, що цей крок тимчасовий, а сама архітектура відмови від вугілля залишається незмінною і наступними роками стане ще інтенсивнішою".
Які країни зараз готові відновити видобуток вугілля
"У Німеччини залишається буре вугілля, усі шахти кам’яного вугілля вже закриті, тож можливе підвищення видобутку саме бурого вугілля. Хоча їхні станції дуже застарілі, запустити їх у мережу буде складно. Польща ― одна з тих країн, які до останнього не хочуть відмовлятися від вугілля, вони планують його наростити. Почала говорити про це Франція, яка дуже залежить від атомної енергетики, а зараз розглядає розконсервування вугільної генерації. Хоча раніше вони обіцяли відмовитися від вугілля до кінця поточного року, але термін цей посунуть. Є Греція, яка планувала відмовитись від вугілля до 2035 року, а зараз на три роки також посунула термін. Тобто Бельгія, Німеччина, Франція, Греція, Польща готові відновити видобуток вугілля на короткострокову перспективу".
Чи зможе повернення до вугілля вплинути на подолання енергетичної кризи
"У короткостроковій перспективі ― так. Тому що Росія зараз шантажує Євросоюз своїм газом, а ЄС трохи "промахнувся", коли в основу свого енергетичного переходу поставив саме газ ― як перехідне паливо між викопною та відновлювальною енергетикою. Зараз усі думають, як його швидше замінити. Але за один рік дуже складно побудувати стільки потужностей зеленої енергетики, скільки потрібно для Європи, та модернізувати будівлі, оселі, індустрію у напрямку енергоефективності. Тому що основою енергетичного переходу має бути саме енергоефективність. Люди та бізнеси знижують енергоспоживання, і після цього набагато легше переходити на відновлювальні джерела енергії. До того ж не треба забувати, що 35‒40% вугілля надходило до ЄС із Росії. Тому зараз Європа дивиться на інші ринки, на такі країни як Індонезія, Австралія, Південна Африка, укладаються короткострокові контракти, щоб були поставки вугілля, які допоможуть пройти опалювальний сезон. Але стратегічно Євросоюз бачить своє майбутнє не за вугіллям, а за зеленою енергетикою, що залишається топ-пріоритетом".
Про настрої європейського суспільства
"Соцопитування у Німеччині, Франції, Греції свідчать про те, що люди сприймають усерйоз питання зміни клімату. Цілі уряди усувають на підставі того, що не буде скорочуватися споживання викопного палива. Триває окрема комунікаційна робота для того щоб пояснити місцевому населенню: цей крок тимчасовий, він дасть додаткову енергетичну незалежність від російського палива".
Юрій Корольчук розповів про видобуток українського вугілля та перспективи галузі.
Скільки вугілля видобувають в Україні
"Офіційно ця інформація закрита. Але так, як просідає видобуток газу, так просідає і видобуток вугілля, з об’єктивних причин. Тому що на частині Донеччини тривають бойові дії, є логістичні транспортні проблеми. Руйнування залізничних перевезень, неможливість транспортування вугілля залізницею створює ситуацію, коли шахти не стільки не можуть видобувати, скільки об’єктивно не мають можливості зберігати видобуте вугілля. Якщо відштовхуватися від цифри видобутку 24 млн тонн, то зниження буде суттєве ― десь до 18 млн тонн. Крім того, відбулося скорочення споживання електроенергії у промисловості та серед населення. А оскільки вугілля йде на вироблення саме електроенергії, то навіть якщо була б можливість його транспортувати ― який у цьому сенс? Воно просто лежатиме на складах. Мета, яку ставить зараз уряд щодо накопичення запасів вугілля у 2 млн тонн — це для мирного часу був би доволі низький показник, що передбачало б імпорт вугілля та більшу завантаженість атомних електростанцій. Ми бачили заяви, що взагалі плануємо відмовлятися від вугілля і будемо переходити на відновлювальні джерела енергії: сонячні, вітрові електростанції. Але ці об’єкти будували здебільшого на територіях Херсонської, Запорізької, Донецької областей, які зараз під окупацією. У цих умовах вугілля отримує друге дихання. На мою думку, правильно використовувати той ресурс, який у нас є. Так, це розходиться із зеленим трендом. Але такі країни, як Китай, Індія, Бразилія, навіть США, не підтримували скорочення викидів вуглецю, не підписували всі ці документи в Ірландії торік. Бо вони є великими споживачами вугілля і не дуже поспішають відмовлятися від нього. А для України вугілля сьогодні було б великою допомогою у нашій складній ситуації".
Про постачання українського вугілля за кордон
"На час війни експорт вугілля заборонили. Це правильно. Гадаю, у майбутньому, за умов запасів та збереження транспортної складової, ми могли б нарощувати експорт вугілля. Але це не найкращий варіант, тому що йдеться про експорт сировини. Завжди краще експортувати готову продукцію".
Фото: Укрінформ