Людмила Филипович: "Війни між двома православними країнами трапляються не часто. Наші богослови, наші церковники вже дозріли до того, щоби звернутися до найавторитетнішого для православних людей Константинопольського патріарха Варфоломія. Наша церква стає сильнішою, потужнішою і вона може сформулювати свої вимоги, вона може вирішувати не лише свої внутрішні українські питання, але і питання стосовно Александрійської церкви. Це вже є вихід на геополітичний обрій православного світу. У нас є всі підстави звертатися до Вселенського патріарха, оскільки ми від нього отримали Томос і визнання на свою автокефальність і самостійність. Ми є повноправними членами великої родини Православних церков. Вже на такому високому рівні визначаються проблеми і пропонується їхнє вирішення. Ми тільки можемо пишатися, що такий лист був написаний спеціально створеною комісією.
Протистояння між Москвою і Константинополем існує ще давно. Вселенський патріарх на сьогодні має значно більшу підтримку не лише від православних, але і від світський державних діячів, від інших церков. Сили зла сьогодні представлені Московським патріархатом. Сили добра на боці України.
Щодо вимог, які прописані в листі, то це буде дуже складний процес. Не часто звертаються помісні православні церкви визнати вчення "руського міра" єретичним. Щодо позбавлення патріаршого престолу, то у російській церковній історії був лише один такий випадок. Бо патріарха обирає не Вселенський патріарх, а російські архієпископи. Це самостійна церква і вона визначає, хто буде їхнім духовним поводирем. От і вибрали собі абсолютно залежного від держави і Путіна Кирила".
Юрій Чорноморець: "Доктрина "руського міра" мала багато джерел і версій. І серед них на зараз є панівною православна версія, яку проповідує російська православна церква, особливо під час війни, яку можна назвати як "російський православний релігійний фашизм". Це навіть не релігійний націоналізм і ніяк не стикується з Євангелієм і з традиційним православним вченням. Він повністю суперечить християнській доктрині. Одна з українських помісних православних церков порушила питання про необхідність офіційно це осудити.
Зараз від ліберальних церковних росіян є багато думок, що не треба осуджувати Кирила, тому що це не єресь, і що такі патріотичні вчення були в минулому. Важливо наголосити, що ніколи в минулому не було відвертого фашистського вчення, яке передбачало би знищення сусідніх народів під різними псевдо православними гаслами. І це зараз сповідується церквою. Це надзвичайно небезпечна єресь і її необхідно засуджувати. Це буде засобом ідейної боротьби за розум всіх християн у світі. Папа Франциск ще сумнівається і хоче примирити Путіна і нас. А коли православна церква осудить офіційно цей фашизм, тоді ніхто не буде мати такої половинчастої позиції, не буде говорити, що все не так однозначно, а буде підтримувати нашу боротьбу.
У відповідь на те, що світ визнав ПЦУ, Кирило почав робити розкольницькі дії в Африці, він відкриває свої приходи по всьому світові. Це додало йому негативних рис до портрету. Багато хто ненавидить його серед єпископату. Кажуть, що він як керівник дуже жорстокий. Кирило із багатьма посварився. Він не скликає архієрейський собор РПЦ вже котрий рік, бо боїться, що його змістять свої ж. Є і світські сили, які б хотіли змістити Гундяєва і посадити когось іншого.
3 000 християнських богословів вже півроку тому підписали декларацію і детально розібрали, що пропаганда "руського міра" є єрессю та осудили. І що Кирило має бути засудженим. Богословське середовище і середовище християнське, а його 2 мільярди, готове сприйняти саме цей акт засудження. Всі чекають саме офіційних рішень. Якби РПЦ вийшла з усіх світових релігійних організацій, а на її місце включали ПЦУ, то рівень і захист наших національних інтересів був би зовсім іншим".
Фото: суспільне