Про скасування ліцензії медіагрупі Ріната Ахметова
"До нас звернулася "Медіа Група Україна". Це досить велика медіа-імперія: сюди входить велика кількість мовників. Власник не хотів вважатися олігархом, маючи суттєвий вплив на медіа. Ми розглянули заяви і задовольнили прохання: скасували ліцензії. Завтра це буде оприлюднено на нашому сайті. Ми маємо перше в історії медіа таке закриття великого медійного бізнесу. Ця група брала участь у Національному марафоні. Частка має бути розподілена між тими каналами, які зараз працюють в цьому марафоні. І це буде вирішено між учасниками".
Що буде із тими частотами, на яких мовили ці телеканали
"Частоти належать державі. Це є сфера національної безпеки. Нацрада має повноваження виставляти їх на конкурс, в якому можуть взяти участь всі бажаючі і вже тоді визначається переможець. Під час війни ми поки конкурси не проводимо. Зараз скрутний час для всього медіа розвитку. Це дуже великі кошти для того, аби відкрити новий медіа простір. Сьогодні не працює рекламний ринок".
Ухвалено за основу законопроєкт 7345. Якими повноваженнями він забезпечує Нацраду
"Ми і далі живемо в умовах застарілого національного законодавство про медіа. І тому Нацрада обмежена в багатьох своїх функціях. В час війни, коли необхідно протистояти дезінформації, підтримувати медіа-ринок в умовах війни Нацрада не має жодної можливості це робити. Ми зверталися до Верховної Ради, щоби вони розглянули невеликі зміни, завдяки яким ми могли б регулювати медійників-колаборантів. Наприклад, в Херсоні місцеве медіа перейшло на бік окупантів, вийшло на російський супутник і мовить за українською ліцензію для місцевих людей, які перебувають в окупації. Журналісти вводять їх в оману, працюючи на ворога. Нацрада нічого не може зараз із цим зробити. Ми подали у відповідні органи свої повідомлення про ці порушення. Цей закон потрібен для того, щоб ми могли на такі речі законно і офіційно реагувати. Ми повинні подати людям сигнал, які там перебувають під окупацією, що це не український мовник і що він працює не в той бік. Коли виходить українською мовою програма на окупованій території, де міститься дезінформація, то нам необхідно якось реагувати. Це є робота на агресора. Ми мали переговори із цією організацією, коли вони тільки почали надавати свій ефір зраднику, представнику влади. Місцеве телебачення запевнило нас, що це вийшло випадково, що вони змушені були це зробити, щоб запропонувати і іншу думку. Потім повідомлення ставали із нами меншими, а далі вони зникли зовсім. А потім ці представники ЗМІ стали працювати відкрито на ворога. Спочатку думаєш, що насправді колег примусили під дулами автоматів працювати. Але ми маємо і інші історії, більш оптимістичні. В окупованому Бердянську, наприклад, інша ситуація. Там патріоти-медійники подали масово заяви на звільнення. Вони нас попередили, що під їхнім брендом буде працювати надалі тільки ворог. Все ж таки є зараз більше патріотів, які чинять спротив окупантам. Цей закон дасть нам можливість узаконити певні наші дії. Бо до нас звертаються багато компаній з тим, що під час війни вони втрачають можливість працювати: є фінансова скрута, у декого знищили всю інфраструктуру, багато хто виїхав. Ми це також повинні оформити належним чином, щоб потім не було претензій".
Коли буде ухвалено Закон про медіа
"До першого читання законопроєкт був готовий ще до війни і зареєстрований. Він з 2020 року є на сайті Верховної ради. Закон про медіа має всі вимоги європейського законодавства, яке повинно бути приведено у відповідність до нашого законодавства. Ми запрошені до європейської спільноти. Нам надали статус кандидата. Ми повинні виконати певні зобов'язання. І це також потрібно і для українського суспільства. Ми живемо ще за дуже старим законодавством, яке тягнеться з часів відсутності мобільного зв'язку. Зараз світ інакший, ми живемо в іншій реальності. Все основне і найцікавіше відбувається в інтернеті. Основні порушення також відбуваються саме там. Цей законопроєкт повинен розглядатися у Верховній Раді найближчим часом. Перше читання має відбутися наприкінці липня. 10 років ми працюємо над медійною реформою".
Фото: Суспільне медіа
