Хто визначає межу публічної інформації з фронту
Інформація, яка надходить з фронту, є вкрай чутливою. І за кожною інформацією, якщо вона подається некоректно, невчасно і з похибкою, ми можемо мати втрати наших хлопців і дівчат. Я хочу, щоб всі зрозуміли, що це дуже серйозне питання. І вважати, що ми маємо в режимі онлайн передавати всю інформацію з фронту — це вийде за рамки певних процесів.
І коли наші війська на сьогоднішній день атакують особливо з тої зброї, яку останнім часом ми почали отримувати від наших партнерів, майте на увазі, що за цією зброєю рашисти відкрили полювання. Навіть було звернення Шойгу до військових з тим, аби відстежували техніку, яка останнім часом з'явилася у нашого війська. Вони на сьогоднішній день шукають скрізь, де тільки можу знайти, ті чи інші засоби ураження, які завдають їм, м’яко кажучи, клопіт. Вони знищують їх вщент. І саме військові можуть вирішувати, де коли і яку інформацію вони можуть розповсюджувати. Я категорично проти стрімів та інших речей, що стосуються війни. В записі можна дещо дивитися, коли пройде час, коли ця техніка відійде на відповідну відстань від міста, де вони відпрацювали.
Озброєння, яке заходить, відразу відправляється на фронт, а не знаходиться на складах. Як тільки наші військові готові до застосування. Тому що це складна зброя, і на ній треба проходити певний період навчання, зокрема мова йде про сучасну зброю, яка останнім часом з'явилася в нашій армії. Тому ситуація непроста, але жодної хвилини зброя не затримується, а відразу відправляється на фронт. Ми готуємо зараз достатню кількість наших військових, які мають цю зброю опанувати і її використовувати. І з кожним днем використання стає все краще і краще. Ми маємо розуміння, що ворог так само не спить. Він на сьогоднішній день поставив завдання — знаходити цю зброї і мати спробу знищувати її.
На сьогоднішній день можу сказати, що жодну одиницю зброї з вини наших військових чи з якихось медійних або з інших речей ворог не знищував. Ми чітко усвідомлюємо, де і що у нас знаходиться, в який спосіб це все відпрацьовується. Кожного ранку всі члени ставки і Ради нацбезпеки і оборони на 6:30 отримують звіт про стан справ у наших військах. Ми розуміємо, що дев'яносто відсотків цього звіту не може бути відкрите для всього суспільства. Але не тому, що в нас немає бажання відкривати, а тому, що це може зашкодити перш за все нашим військовим. Я хочу, щоб журналісти з розумінням до нього ставилися.
Коли я говорив, що літаки зі зброєю НАТО приземляються в одній із країн-НАТО, яка має спільний кордон з Україною, це не було прихованою інформацією. Вона неодноразово транслювалася всіма провідними інституціями. Але я звертав увагу, що це країна-НАТО. І нехай тільки Російська Федерація спробує туди щось відправити і в якийсь спосіб боротися безпосередньо на території країни-НАТО. Звичайно, вони цього не зроблять, тому що перелякані від цих процесів. Вони не очікували, що буде така підтримка нашої країни, що будуть такі санкції щодо Російської Федерації. Для них було дуже багато неочікуваних речей у цій війні, яку вони розв'язали в лютому 2014 року відносно нашої країни.
Про постачання озброєння
Ми чекаємо сьогодні не зупинки цього процесу. Ми чекаємо наступальну сучасну зброю, яку обов'язково будуть передавати нашим військам. Ми маємо бути вдячні країнам, які надають безпосередньо допомогу. Нам ніхто нічого не винен. Нашу країну, крім нас, ніхто захищати не буде. І на ту допомогу, яку нам дають, не треба скаржитись. За все треба дякувати, тому що в них немає ніяких зобов'язань щодо нашої України. Те, що на сьогоднішній день відбувається, те, що ми захищаємо не тільки себе, а й всю Європу, вони цим свідомі, і тому вони нам допомагають. Кожна країна має свої інтереси в цій війні. Кожна країна розуміє процес, який відбувається в сучасному світі.
Світ після цієї війни, яку розпочала Російська Федерація, буде зовсім інший. Будуть нові союзи після нашої перемоги, нові політичні та економічні конфігурації. Зараз відбувається зміна світового укладу, який був побудований після Другої світової війни. Ми зараз якраз на цьому перетині знаходимося. Була перша частина в 1991 році, а зараз остаточне розставляння крапок над "і" в багатьох питаннях відбудеться після нашої перемоги і після цієї війни з Російською Федерацією.
Про звільнення Венедіктової, Баканова та контррозвідувальну роботу
Їх звільнили офіційно, Верховна Рада ухвалила таке рішення — 264 та 265 голосів відповідно. Тому можна вважати, що ці люди є звільненими відповідно до процедури, яка має законну силу в нашій країні. Тому що після виходу президентських указів дехто почав роздмухувати інформацію, перевіряти законно це чи ні. Повірте, президент розуміє, що треба робити і в який спосіб. Я був більше ніж впевнений, що вся процедура мала би відбутися згідно з чинним законодавством, яке є на сьогоднішній день в нашій країні.
Я можу виказати велику подяку нашій контррозвідці, яка відпрацювала блискуче з підготовки цього особливого періоду, який розпочався з лютого. Ввели багато людей, які б мали активізуватися після 24 лютого, але багато з них опинилися в зовсім інших містах, а не там, де б вони мали бути. Я вже не кажу про затримання кума Путіна Віктора Медведчука нашою контррозвідкою Служби безпеки України на чолі з її керівником, який безпосередньо займається цими питаннями. І ми зараз не можемо суспільству про всіх звітувати, але те, що робить наша контррозвідка, а особливо останнім часом — це вражає. І за це їм велика дяка і пошана.
Ми можемо почути гучні новини. Але ви можете звернути увагу, як пропали деякі люди, які не злазили з екрану телебачення і радіомовлення нашої країни. Вони десь зникли. І ніхто не знає, де вони знаходяться. Такі були потужні люди, які б не засинали після того, як вони б не зробили той чи інший виступ або в засобах масової інформації, або в соціальних мережах. А після 24 лютого вони якось зникли. Я можу сказати, що один з індикаторів взагалі на цій війні — це соціальні мережі. І дуже цікаво моніторити, починаючи після 24 лютого, хто і як себе поводив, як перетирали ті записи, які були до того, як була мовчазна ситуація 5, 7, 10 чи 14 днів першого періоду війни, а потім вони схаменулися. Дехто повернувся, а дехто навіть до цього часу не повернувся до цих ефірів. До того ж, це люди відомі і були на слуху, зокрема це політологи, мери деяких міст нашої країни та багато інших постатей, які були свого часу відомі нашому суспільству.
Про реєстр олігархів
Ми не зупиняємося по цьому закону жодного дня, тому що законодавець не дає нам таке право в військовий час зупинити дію того чи іншого закону. Якщо законодавець ухвалить таке рішення, яке має вступити в законну силу відповідно через підпис президента, тоді ми можемо з вами говорити про зупинення тих чи інших процесів чи то назавжди, чи то на певний час. Робота триває постійно. Збирається інформація про громадян нашої країни, які мають на сьогоднішній день ці чотири критерії, які визначені в законодавстві.
Сам технічний реєстр готовий до роботи, тому що це була відповідальність апарату Ради нацбезпеки і оборони. Він був готовий на травень, як це вимагає законодавець. Відповідне положення було проголосовано на засіданні Ради нацбезпеки і оборони. Відповідний Указ Президента також вже оприлюднений. Зараз відбувається технічна робота в тих інституціях, які мають право згідно з законом робити подання на перевірку тих чи інших осіб до причетності до того явища, яке в народі називається "олігархи".
Як антиолігархічна діяльність впливатиме на медіа
Коли говорили, що в нашій країні припиниться існування засобів масової інформації і що буде їх монополізація, я можу сказати, що в нашій Україні це неможливо. Наші журналісти заплатили дуже високу ціну за свою свободу, за те, що вони можуть працювати, за те, що вони висловлюють в нашій демократичній країні ті чи інші думки, і щоб хтось монополізував це середовище — це неможливо. Крім того, на сьогоднішній день шаленими темпами відбувається розвиток комунікаційних систем, які не мають відношення вже до ліцензування. Для держави це у певних питаннях є проблемою, зокрема мова йде про соціальні мережі. І ми будемо з вами свідками за 10-15 років, що не будемо бачити класичне телебачення, воно все піде у вільний простір. І той, хто створюватиме цікавий продукт, той і матиме глядача.
Про окуповані території
Президент дав наказ звільнити всю нашу Україну від російської нечисті. У який спосіб, черга, терміни — все це за військовими. Це питання піднімається на ставки Верховного головнокомандуючого — президента нашої країни. І сказати, що це тільки Херсонщина, про яку всі зараз кажуть, це не зовсім відповідає дійсності. Президент відповідає за всю Україну. Терміни та черговість визначають військові спільно на засіданнях ставки під головуванням президента нашої країни.
Щодо колаборантів, хочу сказати, не робіть дії, які будуть наносити шкоду державі і безпосередньо потім вам. Якщо так сталося, що ви опинилися під окупацією рашистів, поводьтесь чемно і не допомагайте агресору в цій війні. І тоді ніяких зауважень з боку держави, коли туди повернеться наша влада, не буде. Якщо ви будете безпосередньо брати участь, прислуговувати, мати відношення до рашистів, повірте, нічого доброго для вас в найближчому майбутньому не буде. Всі будуть відповідати згідно з нашим законодавством за ті дії, які вони будуть вчиняти проти нашого населення та нашої країни.
Про стандарти НАТО
Є проблеми з радянськими боєприпасами 152 та 122 калібру. Їх майже не залишилося. Мало хто випускає ці застарілі засоби ураження. Але світ переходить на сучасні натівські стандарти — це перш за все влучність, менше використання боєприпасів для досягнення тих чи інших цілей. І те, що ми зараз отримуємо — це зовсім інша якісь використання зброї. Для того, щоб знищити ті чи інші об'єкти, якщо б нам потрібно було застосовувати певну кількість снарядів 152 чи 122 гатунку, то на сьогоднішній день в рази в геометричній прогресії з урахуванням точності влучення ми маємо розуміння, що саме натівські стандарти, стандарту цивілізованого світ, дають нам зовсім іншу ситуацію, пов'язану з використанням цієї зброї. Ми переходимо на натівські стандарти не тому, що ми так хотіли. Тому що нас в Конституції записано, що мета нашої України — це членство в Альянсі.
Я прихильник того, щоб кожен громадянин нашої країни мав можливість мати зброю для захисту. І в перший день війни, коли Президентом України було ухвалено рішення, що зброю можуть отримати всі, хто має бажання захищати нашу Україну, навіть саме внутрішнє піднесення, що можна було отримати зброю для захисту себе, давало максимальний психологічний позитивний результат для досягнення саме тої цілі, яка була у перші дні, які були найбільш складними на той час період цієї війни. Я за те, щоб люди мали можливість мати офіційну зареєстровану зброю, і тоді б у нас було б набагато менше питань, зокрема і по територіальній обороні.
Фото: president.gov.ua
