Про бензин, дизель та автогаз
"На сьогодні гостру кризу подолано. По газу майже не було проблем, крім зростання ціни, бо на газ не встановлювали державне регулювання. Щодо продуктів, на які було державне регулювання, ми мали гостру кризу. Треба розуміти, що не так просто наповнити наше споживання. Тому що всі альтернативні шляхи були відрізані, нафтобази знищені, українська нафтопереробка зруйнована, залишився тільки автомобільний транспорт. Але в Європі також були проблеми, бо ніхто не очікував, що стільки пального треба буде відправити в Україну. Адже нафтопереробні заводи працюють планово, на нас ніхто не розраховував. Тому довелося створювати логістичні ланцюги, до портів, від портів, до того ж наша залізниця має інші розміри колій, і перевалювати було не так просто. Фактично ринок було наповнено виключно за рахунок надзвичайно потужної праці приватних нафтотрейдерів. І на сьогодні ми бачимо, що по всій України ліміти вже зняли, всі види пального є. Проте маю побоювання, що це триватиме не так довго, як нам хотілося б. Бо проблеми не закінчились, а до того ж антимонопольний комітет почав перейматися ціноутворенням. Це може негативно вплинути на наповнення ринку".
Про штучне регулювання цін
"Аби щось регулювати, треба розуміти, як відбувається ціноутворення. Упродовж останніх місяців ми побачили, як на ринку щодо бензину і дизельного пального включаються інші механізми, тобто премія. Це той ціновий додаток, який ставлять продавці за кордоном для котирування ринку. Якщо до війни 40-45 доларів на тонні ― це було дуже екстремальне навантаження, то у квітні-травні ми бачили навантаження 180-300 доларів на тонні. Адже коли з’явилась така висока потреба в нафтопродуктах, продавці, звісно, воліли заробити більше, тим паче вони знімали товар з внутрішнього ринку і розуміли, що у нас зняли акциз. На сьогодні ми ще маємо деякі залишки нафтопродуктів, які були придбані за ціною більше 2 євро за літр на дрібногуртовому сегменті. Щодо регулювання. Я 35 років працюю на цьому ринку і жодного разу не побачив, щоб втручання держави призвело до якихось позитивних наслідків, завжди це був негатив ― що у 2005 році, коли Юлія Тимошенко встановлювала граничні ціни, що сьогодні. Коли зняли обмеження, то у нас імпортерів побільшало у п’ять разів, і завдяки цьому ми змогли наповнити ринок до того рівня, що сьогодні вже не бігають з каністрами і не стоять у чергах по пів доби".
Про ускладнене пересування бензовозів
"Держава мала би перейматися вільним переходом бензовозів через кордон. Ніби було якесь пом’якшення на кордоні з Польщею, а з Румунією точно не вирішено питання. Якщо туди порожні бензовози якось пропускали, то на зворотному шляху я особисто бачив, як наші 18 бензовозів три доби стояли на кордоні з румунського боку. Фури йдуть окремо, а бензовози окремо, бо це критичний імпорт для України. Але відповідних домовленостей не було, хоча саме цим має опікуватися держава. Як можна контролювати відпускні ціни в Європі? Ти або купуєш за тією ціною, що тобі пропонують, або не купуєш. Доставка, до речі, коштувала до 2 євро за кілометр шляху, логістика дуже складна.
Сьогодні по Україні розвозити пальне майже нікому. Це дуже небезпечно, якщо брати східні та південні регіони, бо що таке бензовоз: одна куля ― і вогняний клубок. До того ж треба мати відповідних водіїв із дозвільними документами. Ситуація дуже напружена. Жодна нафтобаза, яка ще вціліла, не годна приймати нафтопродукти, тому що вони розуміють: як тільки наповнять бензовози на базі, може прилетіти. Ми бачимо, що жодне місто в Україні не захищено від ракетного удару".
Про подальший процес ціноутворення на ринку пального
"Тут вмикається чинник попит-пропозиція. Коли було дуже мало нафтопродуктів, то й ціна була захмарна ― 70 грн і навіть більше. А коли ринок почали наповнювати, ціни пішли вниз. На сьогодні, якщо ми бачимо 57-58 грн на дизель у провідних наших операторів, то по 42 грн вже пропонують на дрібному гурті. Ніхто не бажає заробляти на літрі, заробляють на об’ємах. Тож будь-яке цінове регулювання принесе лише негатив. Не забуваймо, що почалося збирання врожаїв. Хоча фермери вже забезпечили себе нафтопродуктами, навіть за тими високими цінами, які були".
На глибоке переконання Леоніда Косянчука, державі не слід втручатись у ціноутворення. Ринок сам себе відрегулює.
Фото: Суспільне
