Батьки дітей незадоволені навчальними програмами і якістю володіння українською окремими вчителями
"Це дослідження проведено протягом 1-6 червня поточного року. Коли ми бачимо таку величезну кількість внутрішньо переміщених осіб, коли ми бачимо частину окупованих територій і областей України, коли ми почали по-справжньому розуміти, що для нас є захист національних інтересів, захист державної мови і питання національної ідентичності. Ми таке дослідження проводимо вперше і воно стало одним із визначальних чинників, що для нас є освіта, що для нас є умовою освітнього процесу і що справді треба зробити на майбутнє. Відповідно до ст.21 Закону про мову, мова освітнього процесу в закладах освіти є державна українська мова. Те, що ми побачили високі показники, це якраз і говорить про те, що за ці 2 роки зроблено надзвичайно багато для того, щоби поліпшити україномовне середовище.
У дослідженні є все. Понад 58 000 опитаних є одним із найвищих рекордів по кількості респондентів. Левову частку опитаних посідають батьки. Відповідно до закону про освіту, якому у вересні виповнюється п’ять років, третіми учасниками освітнього процесу є саме батьки. Батьки наполягають на тому, щоби вносилися зміни до шкільної програми з української мови і літератури, зарубіжної літератури, історії України, захисту України. Батьки наполягають протягом усього навчального року і ставлять вимоги у новому навчальному році із тим, щоби мова освітнього процесу була українська. Батьки незадоволені якістю володіння українською мовою окремими педагогічними працівниками. І те, що 94% вчителів зазначили, що проводять уроки виключно українською мовою, говорить про те, що не менше 6% це правило порушують. А якщо говорити мовою учнів та учениць, то цей показник (викладачів, які проводять уроки українською — ред.) набагато менший".
За даними дослідження, 94% вчителів зазначили, що викладають уроки виключно українською мовою. На думку учнів, ця цифра є меншою: лише 73% вчителів проводять уроки державною мовою.
"Високий рівень вимог батьківського середовища до того, що немає поширеної мережі курсів з вивчення опанування української мови. Є зауваження до відсутності цілісного мовного контенту в інформаційному просторі: телебачення, радіо, сфера обслуговування, обслуговування органами державної влади, самоврядування, сфера транспорту. Це опитування стосується всього, що нас оточує, тому що в ньому взяли участь батьки. Сфера освіти є наймасовішою. Освіта якраз карбує нашу перемогу і від неї залежить наше майбутнє".
Говорять українською мовою 46% учнів, на перервах 38%. 25% спілкуються переважно українською мовою. Як Ви оцінюєте ці показники?
"Ці відсотки завищені. 58 000 опитаних не надають всієї картини ситуації по всій території України. Освітній процес — це не тільки перша половина дня. Це не тільки уроки, а це є і виховна робота, і спілкування між вчителями та учнями між уроками. Заходи, яких було надзвичайно мало і які пов'язані з національно-патріотичним вихованням. Освітній процес — це те, що починається від шкільних воріт і закінчується поверненням дітей додому. Це виховна робота, культмасові заходи, патріотичне виховання, спілкування на перервах, в їдальні. Кожен із вчителів відповідальний за те чим, про що і якою мовою спілкуються між собою діти. Школа має на собі високу відповідальність за дотримання мовного законодавства. Ця статистика є позитивною. Але є і велика кількість недоліків, які треба буде виправляти".
11% школярів переважно спілкуються на уроках російською мовою і 17% нею ж спілкуються на перервах. Які чинники стримують спілкуватись дітей українською мовою?
"Відповідно до мовного закону і закону про освіту відповідальними за дотримання мовного законодавства є директори шкіл. Чи були конкурси на посади директорів об'єктивними і чесними — я сумніваюся. Тому що я бачу рекордсменів, які по 10, 20, 30 років очолюють школи, які десятиліттями не змінюють статути закладів освіти, де є посилання на антиконституційні закони. У нас є заклади освіти, в яких немає класів із мовою для національних меншин.
Якщо говорити про ту роботу, яка буде проводитися в майбутньому. Я тісно співпрацюю з Міністерством освіти, із Державною службою якості освіти, є комунікація з усіма керівниками обласних військових адміністрацій. І до нового навчального року ми проведемо колосальну роботу над помилками з усіма засновниками закладів освіти.
До школи діти приходять після садочків. І там у нас є найбільша проблема. Діти приходять до школи з іншомовними компетенціями. Батьки не розуміють і не усвідомлюють важливості опанування і володіння державною мовою. У нас є проблема в дистанційному навчанні. І якраз такий процес не передбачає жорстокого контролю з боку керівників закладів загальної і середньої освіти. Але це наша відповідальність. Батьки повинні слідкувати за мовним середовищем своїх дітей. Слідкувати, що діти читають, в якому середовищі перебувають, які ютуб-канали дивляться, чим вони цікавляться і повинні максимально їм сприяти у тому. Ми зараз переживаємо надзвичайно важливий період не тільки для української держави, але і для українського майбутнього. А наше майбутнє — це діти. І від того, скільки ми будемо їм приділяти часу, ми будемо їх мотивувати до опанування і державної мови, і говорити з ними про цінності, про історію, про минуле, про наших батьків, про наших пращурів, говорити про реальну ситуацію в країні, про війну, хто є окупантом, хто герой, хто ворог, ми тим самим будемо зміцнювати духовний потенціал нашого майбутнього. І тоді перемога буде за нами".
Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови. Фото: taraskremin/Instagram
