Скільки зерна очікується зібрати цього року
"Ми очікуємо зібрати близько 60 мільйонів тонн зернових, зернобобових та олійних культур. Перший мільйон вже зібрано. Це ячмінь, пшениця та горох. По ячменю врожайність трохи більше 28 центнерів на гектар. По пшениці трохи більше 24 центнерів. Починаємо ми жнива завжди із півдня. Лідирує у нас Одеська область, потім Миколаївська, Кіровоградська, Дніпропетровська. Я не думаю, що у нас будуть якісь культури у дефіциті. В порівнянні з минулим роком наш прогноз на цей рік значно менший. Це логічно з огляду на тимчасову окупацію частини нашої території та військових дій. Інша проблема, як ми будемо зберігати цьогорічне зерно з огляду на недостатні темпи експорту минулорічного врожаю. Це також дасть вплив і на цьогорічний збір зерна".
Питання зі зберіганням цьогорічного зерна
"За нашими розрахунками десь до кінця жовтня після того, як буде зібрано врожай кукурудзи, дефіцит складських приміщень може становити близько 15 мільйонів тонн, навіть трохи більше. До війни в нас було в розпорядженні понад 75 мільйонів тонн потужностей для зберігання. Частина цих потужностей була знищена, частина зараз на тимчасово окупованій території. Процес будівництва саме стандартних елеваторів доволі тривалий. Тут ми пропонуємо і аграріям, і просимо в наших країн-партнерів та приватних донорів допомогу в тимчасовому зберіганні зерна. Це так звані рукави для зберігання зерна: довгі поліетиленові мішки місткістю до 200 тонн.
Можна наповнювати і зберігати прямо на полях.
Також це можуть бути кільця для зерна: велике металеве кільце, яке монтується на плоскій поверхні. Під ним застилається спеціальний вологонепроникний матеріал, туди засипається зерно. Зверху накривається тентом. Така технологія активно використовується в США і Канаді.
Ми мусимо встигнути з такими тимчасовими зерносховищами. Аграрії вже закуповують їх самостійно. Ми очікуємо надходження від донорів саме цих засобів тимчасового зберігання зерна. Потреба в цих зерносховищах є по всій території України. Найбільше потрібно їх там, де території були деокуповані і де ці потужності були знищені. Ми говоримо зараз про Київську, Чернігівську і Сумську області. В Україні є такі тимчасові зерносховища, але, на жаль, не в таких значних обсягах. До цієї програми вже долучилися Канада, Велика Британія, Японія та приватні фонди. Німеччина також планує нам в цьому допомогти".
Питання з окупованими територіями
"У нас мінімум інформації. Відомо лише, що аграрії на власний ризик збирають там врожай. Зрозуміло, що тамтешнє зерно буде викрадене і експропрійоване. Тому для нас розблокування портів — це пріоритет".
Ігор Луценко, колишній народний депутат, який зараз воює на фронті, написав у фейсбуці, що величезною проблемою і загрозою для українських аграріїв є цілеспрямоване знищення українського хліба через підпалювання полів із достиглим зерном. "Спеціальний заряд летить у повітрі. …вибухає у зеніті, і додолу падають повільно кілька палаючих шматків. Від них займається поле… Вогонь іде стіною, суцільним фронтом… Полум'я інколи сягає висоти 5 метрів, в ширину - полоса на сотні метрів…"
Відео взято зі сторінки 28 окремої механізованої бригади імені лицарів зимового походу
Незважаючи на це, наші аграрії виїжджають комбайнами на палаючі поля і перед вогнем прокошують велику частину поля для того, щоб відрізати доступ вогню до іншої частини.
Питання з альтернативними шляхами експорту зерна
"Потрібно розуміти ситуацію до блокування наших портів. Це 5-6 мільйонів тонн експорту щомісяця. Альтернативними шляхами за червень ми експортували 2.17 мільйона тонн. Якщо ми візьмемо час з початку повномасштабного вторгнення, то це лише 5.2 мільйона тонн за 4 місяці. Цього недостатньо. У нас вже накопичилися запаси зернових в розмірі 18 мільйонів тонн минулорічного врожаю. Ми не зможемо експортувати той об'єм зерна цьогорічного врожаю, який нам необхідно експортувати. Тому проблеми залишаються, незважаючи на те, що дійсно дуже збільшився експорт альтернативними шляхами. В березні ми експортували лише близько 200 тисяч тонн зернових порівняно з 2.17 мільйонами тонн в червні. Є можливості пришвидшити цей процес. Зі сторони ЄС недостатньо залізничних зерновозів та вантажних автомобілів для перевезення зерна. Тому ми в постійних перемовинах з Європейською комісією та окремими державами-партнерами. Просимо їх зробити пріоритет для власних виробництв саме для цих транспортних засобів для того, щоб зробити процес експорту зерна швидшим. Оскільки з нашого боку до кордонів ми маємо можливість довозити необхідну кількість зерна та іншої сільгосппродукції. А проблема з логістикою до Європейських морських портів найбільше все ж таки є зі сторони ЄС. Друга ідея — це створення транскордонних перевантажувальних терміналів. Суть ідеї: встановити термінали на західних кордонах з Польщею чи Румунією та перетинати кордон зерном зерновими конвеєрами, як це робиться на зернових терміналах у портах або зернових елеваторах. А для рослинних олій використовувати трубопровід. Це дозволило б збільшити кількість експорту. Навіть побудова таких хоча б 5 терміналів суттєво дозволила збільшити кількість експорту. Також до ЄС є прохання щодо прокладання широкої колії в сторону Балтійських портів та інших європейських морських портів. Ми розраховуємо на приватні кошти. Є багато міжнародних та й українських компаній, які готові це робити. Тут потрібна принципова домовленість з нашими країнами-партнерами в ЄС. Під ці проекти і приватний бізнес, і донори, і країни-партнери виділять кошти. Оскільки це дуже перспективно".
Питання з пальним
"Критичної ситуації з пальним немає. Основна проблема — це ціна. За якою ціною аграрії закуповують пальне — все залежить від комерційних домовленостей із постачальниками пального. Для того, щоб зібрати врожай, пального вистачить".
Питання з добривами
"Ціни з добривами підвищені, як і в усьому світі. Багато добрив ми закуповували до війни з Білорусі. Зараз йде підготовка до постачання необхідних об'ємів добрив на український ринок, який потребують аграрії. Йдуть перемовини з великими виробниками добрив Канади та Німеччини. Через високу ціну їх буде вноситися аграріями менше. Ми це побачили в цій посівній кампанії цього сезону. Ми очікуємо, що необхідний об'єм добрив в Україні все таки буде".
Питання ціни на сільгосппродукцію
"Через обмежені можливості експорту наша внутрішня ціна на сільгосппродукцію дуже сильно знизилася, а світова підвищилася. Через дороговизну експорту та логістики. Оскільки завдання аграрія полягало в тому, щоб довезти від поля чи елеватора зерно до наших морських портів Одеси, Миколаєва чи інших місць. Зараз задача набагато більш складна, тому що треба добратися саме до європейських портів. І логістика стала набагато складнішою".
Фото: зі сторінки ФБ Ігоря Луценка та Planet Plastic
