"НАБУ і САП — це два антикорупційні органи, які були створені після 2014 року та Революції Гідності для того, щоб боротися з топ-корупцією. На наш погляд, ці органи ефективні в тій мірі, в якій їм дали можливість бути ефективними. Але, звісно, за роки їхньої діяльності ми вперше в країні побачили, коли топ-посадовців не просто затримували та вручали їм підозри, а й те, що їхні справи доходили до логічного завершення. Мова йде про гучні кримінальні провадження щодо експосадовця, керівника Фіскальної служби Романа Насірова, відому газову справу Олександра Онищенка, справу екснародного депутата Миколи Мартиненка. Всі ці справи сьогодні розглядаються вже Антикорупційним судом, і вже є ряд вироків з покаранням у вигляді позбавлення волі. Тобто ця структура (САП — прим. ред.) весь цей час працювала в Україні, хоча з боку влади й чинився системний опір та були спроби впливати на роботу — звільнення керівників та зменшення повноважень через закон. Результати роботи є, і вони були би ще кращими, якби в САП був керівник, адже вже більше двох років, у серпні буде три, його немає. А зараз вже немає керівника й НАБУ", — розповіла Олена Щербан.
Експертка пояснила, що в антикорупційної прокуратури немає керівника, тому що конкурс, який тривав два роки, завершився, переможець визначений, але на сьогодні конкурсна комісія відмовляється рекомендувати його до призначення: "Підозрюю, що причини політичні, адже переможець конкурсу явно не подобається владі. Думаю, побоюються його незалежності, адже це детектив Нацбюро Олександр Клименко, який відомий тим, що розслідував дуже багато резонансних справ, в тому числі й справу щодо заступника керівника Офісу Президента".
"Влада побоюється незалежного керівника, і в ЄС це прекрасно бачать. Іноземні країни та Євросоюз в певний період часу сприяли та вимагали від України створення цих органів і побачили, що вони можуть дійсно незалежно працювати. Відповідно нам як країні давали гроші під те, що ми будемо забезпечувати незалежність цих органів. Але на сьогодні цього не відбувається, тому що, наприклад, в САП немає не лише керівника, але й заступників. Інституція почала розвалюватися, тому керівника необхідно призначити, а влада затягує цей процес", — додала Щербан.
Що стосується НАБУ, то законодавство, відповідно до якого має призначатися керівник, змінилося й тепер це справа Кабінету Міністрів, який не оголошує конкурс через воєнні дії в Україні: "Наші європейські партнери завжди згадують ці дві інституції у зв’язці. Й аби розпочався конкурс, потрібно поставити крапку в конкурсі на прокурора, адже в складі конкурсної комісії є одна і та сама людина — міжнародний експерт Драго Кос. Й український уряд сам поставив таку умову, що конкурс у САП має завершитися і лише тоді — розпочатися конкурс до НАБУ".
"Коли вирішувалося питання кандидатства України в ЄС, то проблема з конкурсом до САП звучала найчастіше як аргумент партнерів, чому не надавати Україні статус кандидата. Нам вдалося переконати надати Україні цей статус, але дуже важливо зараз не затягувати виконання вимог ЄС. Конкурс в САП і НАБУ — це вимоги європейської спільноти, які ми можемо виконати в найближчий час, аби розвіяти всі сумніви щодо небажання України проводити антикорупційні реформи", — підсумувала Олена Щербан.
Фото: Інтерфакc
