"Позиція Лукашенка (який відтягував долучення Білорусі до активної війни Росії проти України, — прим. ред.) змінилась. Перед війною він, швидше за все, насправді вірив, що Україна достатньо швидко здасться. Якщо подивитися на події, які відбулися до початку вторгнення, то Лукашенко активно шукав партнерів серед українських контреліт — тих, хто не при владі, але хоче владою стати. Вибирали між Симоненком та іншими, але зрештою підсунули Медведчука. Тому Лукашенко розраховував, що якщо українська влада "впаде", Медведчук буде десь біля прийняття рішень. Таким чином білоруська влада отримала б свій профіт від результатів цієї війни", — пояснив Тишкевич.
Але Україна не здається і для Лукашенка, як зазначив експерт, зростає кількість негативу, в тому числі й на внутрішньому полі: "Ідея війни з Україною є вкрай непопулярною серед білоруського суспільства. Пропаганда Білорусі охоплює всього лише 35-37% населення, яке вважає, що Росію можна підтримати в цій війні або що Росія має право починати війну. Але ставлення до можливого вводу білоруських військ на територію України для участі у військових діях схвалюють 11,1%, а не схвалює 86% білорусів. На запитання про ставлення до того, що росіяни користуються військовою інфраструктурою Білорусі для військових дій в Україні схвалюють 25%, а не схвалюють 65%. Й навіть більше: розміщення російських військ на території Білорусі навіть у мирному форматі потенційно схвалюють 40%, а не схвалюють — 52%".
Водночас Ігор Тишкевич наголосив на тому, що масові протести білорусів зараз не гарантували би, що влада країни змінила б свою політику щодо України: "Вийти з прапором не означає, що військовий літак не полетить. Сьогодні масштабні протести в Білорусі навряд чи важливі. Разом з тим, саботаж, можливо, й спрацював. Якщо говорити про інформування, то сьогодні на території Білорусі є принаймні дві мережі, які моніторять пересування російської техніки майже в режимі онлайн. При тому, що Білорусь не є маленькою державою за розмірами і, аби моніторити пересування армії, потрібні кілька тисяч осіб".
"Також варто звернути увагу на кількість білоруських добровольців в українському війську. Якщо подивитися на численність, то йдеться про націю, яка надала чи не найбільшу кількість добровольців в Україні, при тому, що кордони закриті і, коли білоруси приїжджають в Україну, увага до них особлива. Плюс для самих білорусів це квиток в один кінець", — наголосив експерт Українського інституту майбутнього.
Разом з тим, на думку Ігоря Тишкевича, для Лукашенка наявність російських військ на території Білорусі біля українських кордонів є вагомим подразником, аби вступити у війну, але недостатнім: "Лукашенко може вступити у війні на стороні Росії в тому разі, коли він побачить, що Україна програє. Протягом найближчих чотирьох-п’яти тижнів не бачу ознак того, що такі умови можуть скластися".
Фото: Високий замок