Про нову концепцію НАТО
"Якщо порівняти з попередньою концепцією 2010 року, то бачимо, що нарешті документ починає відображати реальний порядок денний, який зараз склався у Європі та світі загалом. Фактично, у попередній версії нічого не було зазначено про суттєві загрози для Альянсу, було сказано лише про певні виклики, з якими НАТО може стикнутися. Йшлося про тероризм, про Афганістан, але не йшлося про Росію і Китай як загрози. Зараз ці загрози чітко виокремлені, про Росію взагалі сказано, що це пряма й безпосередня загроза. Про Китай ― зазначено, що викликає занепокоєння непрозора політика Китаю стосовно нарощування військової могутності та збільшення ядерних можливостей. Йдеться про кількість ядерних боєголовок та великі ракети, як можуть нести ці боєголовки на великі відстані та наробити багато біди".
Як нова концепція вплине на взаємини РФ і НАТО
"Фактично, нові відносини вже склалися і вони далекі від партнерських, тим більше дружніх. І ця концепція радше закріплює той статус-кво, який склався. Тобто ― створює юридичний фундамент для політики, яка вже зараз проводиться. Тож, з одного боку, це формальний крок, а з другого ― він важливий для усвідомлення, що все дуже сильно змінилося, і НАТО більше не розглядає Росію як складного, але все-таки партнера".
Про ядерні сили як найвищу гарантію безпеки
"У документі сказано: поки існуватиме ядерна зброя, НАТО залишатиметься ядерним Альянсом. Суть і концепція ядерної зброї полягає в тому, що вона ніколи не має бути застосована. Тому що її застосування ядерними державами одна проти одної може призвести до повного взаємного знищення. Це той пункт, який на папері нібито мав би гарантувати безпеку, принаймні від великих воєн. Зараз ми бачимо, що це не зовсім так, бо РФ регулярно брязкає різною зброєю і прямо чи непрямо погрожує ядерною. Можливо, це ще один спосіб нагадати, що ядерна зброя є не лише в Росії та що її застосування ― це шлях в один кінець. У концепції визначено, що основною ядерною силою залишаються Сполучені Штати, тому що вони мають найбільший ядерний арсенал. Також важлива роль ядерних сил Франції та Великої Британії, але їхня роль визначається скоріше як локальне гарантування безпеки в Європі. Ядерний потенціал США у десятки разів більший, ніж потенціали Британії та Франції".
Про ядерне стримування
"США разом із РФ залишаються єдиними країнами, де є співмірні ядерні потенціали. Їх точно вистачить для взаємного знищення, як би це прикро не лунало. І це мало би гарантувати безпеку у світі. Ядерних сил інших країн недостатньо, щоб знищити планету. Тому світ балансує на цій крихкій рівновазі. Якщо ми говоримо про подальші ядерні перегони, то вони, з одного боку, вже розпочалися. А з другого ― важко стверджувати, що США почнуть різко збільшувати кількість ядерної зброї, її і так вже достатньо. Скоріше мова йде про так звані способи доставки цієї зброї, тобто осучаснення ракет, якими вона доставляється".
Про новий пакет допомоги для України
"Ключовою метою існування НАТО є захист і стримування агресії проти країн-членів Альянсу. Україна не є членом НАТО, на жаль. Тому ми не можемо сподіватися на велику допомогу від Північноатлантичного блоку. Найімовірніше така допомога матиме нелетальний та гуманітарний характер. Це також надзвичайно важливо, як і летальна зброя, адже воюють не тільки снаряди. Велика війна це також і про логістику, про забезпечення людей, які воюють. Водночас НАТО дотримується політики стримування, мовляв, ми не можемо цілеспрямовано вступати у конфлікт, тому що Україна не є членом НАТО. Але ми говоримо про те, що наші члени ― вільні у своїй підтримці України і можуть вирішувати на рівні кожної країни окремо, яку допомогу надавати, в тому числі й летальну зброю. Нам потрібно розуміти, що НАТО не буде вступати у війну напряму".
Про перехід України на обладнання НАТО
"Цей процес уже розпочався. Основний перелік зброї, який сьогодні застосовується в Україні, був або радянського виробництва, або радянського виробництва з модернізацією. Принципова відмінність ― у типі боєприпасів. Радянські зразки швидко вичерпуються, їх не можна поновити, тому що такого виробництва у дружніх країнах не лишилося. Ці зразки можна лише підняти зі складів. Натомість натівської зброї є вдосталь, але в Україні ще немає достатньої кількості фахівців, які можуть її застосовувати".
Фото: Суспільне