Чи потрібно перейменовувати Музичну академію?
Алла Загайкевич: "Звичайно, потрібно. І про це ми вже думаємо давно. Найкраще було перейменувати її ще у 1991 році. Але оскільки це не було зроблено тоді, то уже 24 лютого цього року стало зрозумілим, що ми не можемо залишатися Музичною академією імені Чайковського. Студенти, а саме члени студентського наукового товариства "Октопус", ініціювали відкрите обговорення, в якому висловили абсолютну підтримку в перейменуванні, яке зараз на часі і продиктоване війною. Це нереально і неможливо тримати титульного композитора, ім'я якого носить і Московська консерваторія країни-агресора. Ми припинили будь-які наукові контакти із Москвою ще у 2014 році. І ніхто не їздить на жодні конференції, не проводить жодних спільних концертів.
Таке відтягування вирішення цього питання суперечить політиці деколонізації, декомунізації, дерусифікації, яка сформувалася в нашій державі. Це інституції, які формують культурну політику, культурну дипломатію, як от Український інститут, Інститут Національної Пам'яті, Міністерство культури, Державна агенція з питань мистецької освіти — всі вони вже стільки зусиль на це поклали, це настільки очевидні речі. Але, як з'ясувалося, на жаль, ні".
Чайковський проживав в Україні, мав козацьке коріння. Написав найкращі твори тут. Чи достатні ці аргументи, щоб залишити ім'я цього композитора поруч із Музичною академією?
Алла Загайкевич: "Ми абсолютно не оцінюємо мистецьку вартість творів Чайковського. У нас не на часі оцінювання. Так, він їздив на територію Малоросії, і тут насправді написав деякі твори, ось, зокрема "Малоросійську симфонію". Чайковський зараз є тим інструментом, який символізує імперську агресивну політику. Путінський титульний улюблений композитор. Відомий російський диригент Гергієв на руїнах Алеппо диригує свого часу 5 симфонію Чайковського. Після вторгнення до Грузії він так само грає саме Чайковського, і саме 5 симфонію. І ці речі поєднувати неможливо.
Якщо ми думаємо про топоніми, то зараз активно, понад 6 мільйонів українців за кілька днів проголосували за зміну у назвах вулиць. Це і є відповідь, наскільки це важливо зараз. Це завжди на часі. Це реакції людей. В Києві зараз немає стільки людей. Але вся Україна цим питанням займається. Ми хочемо жити в просторі, який оточений символами української культури. Ми ідемо вперед. І ми про все думаємо. Якщо ми думаємо про Лятошинського, то саме за його часів утвердилася та справжня сучасна українська музична композиторська школа. І він вчив Валентина Сильвестрова — живого класика сучасної української музики. Це наші контексти, які ми цінуємо, це є наші цінності".
Нагадаємо, що Максим Тимошенко, ректор Музичної академії України сказав про те, що в академії "було голосування. Одноголосно вченою Радою і наглядовою радою, і студрадою всюди була отримана підтримка (про залишення назви). Можу нагадати, який вплив відіграв Чайковський. В 1890 році Чайковський був запрошений Пухальським сюди, де мав концерт, та зазначив, що училище треба перейменувати у консерваторію".
Натомість Алла Загайкевич наголосила на кількох зверненнях і листах до різних спільнот. Була зареєстрована петиція про перейменування, написаний відкритий лист.
"Був лист до музикознавчої спільноти про бойкот російської культури. Звернення щодо колонізації російською культурою. Лист Олени Корчової був зверненням до колективу Музичної академії. Тут вже йшлося про перейменування. Ця вся активна діяльність є реакцією на бездіяльність ректорату, і всієї нашої структури. Певне ігнорування цього листа воно стало цією активною реакцією в музичному суспільстві. Це був результат поганої комунікації, неефективної комунікації. І це ніби-то одностайне голосування, якого насправді не відбувалося за перейменування Чайковського, воно обурило студентів, це спричинило міжнародну болісну реакцію. Російські ЗМІ написали про "руський бунт в центрі Києва". Що в Україні заступилися за Чайковського. Це все стало основою до збурення в перейменуванні Національної музичної академії".
І ось нещодавно відбулися публічні обговорення, ініційовані ректором Максимом Тимошенко.
"Я вдячна ректору за цю організацію, ми проговорили коло проблем і питань, ми знаємо всі точки зору, ми знаємо всі аргументи. Академія має відповідальність, має право будувати свої символи, але і є обов'язки перед суспільством і державою. У нас вже є реакція Міністерства Культури".
Нагадаємо, що Юрій Рибчинський, народний артист України так само висловився проти перейменування: "Ця консерваторія була заснована завдяки тому, що до Києва, де було училище, був відправлений композитор… Він є одним із засновників консерваторії. Він не є носієм російської крові. По батьківській лінії він козак Чайка, мати - француженка. І найкращі зі своїх творів він написав в Україні: "Лебедине озеро", "Мазепа", "Орлеанська Діва", романси на вірші Шевченка. Він не належить тільки росіянам".
Свою думку із цього питання на сторінці у фейсбук висловив і Антон Дробович — голова Інституту національної пам'яті про те, "що посвяту Чайковському в назві чинна музакадемія, а колись Київська консерваторія, отримала в далекому 1940 році. В епоху міцного сталінізму. Тоді в громадян взагалі особливо нічого не питали, а лише рішеннями з‘їздів та пленумів доводили до відома і виконання". Він наголосив, що "музакадемія точно має носити якусь іншу назву… Пам‘ятники цілком можуть бути… слухати, вивчати і навіть шанувати іноземного композитора можна і треба…своїх геніальних композиторів варто любити, вивчати, популяризувати і шанувати більше ніж іноземних, бо окрім нас у них не лишилось інших нащадків та спадкоємців. Тож вічна слава Лисенку, Кошицю, Леонтовичу, Лятошинському, Скорику та багатьом і багатьом іншим".
Фото: Радіо "Культура"
