"В нас в цілому є спільний національний проєкт щодо зберігання і транспортування українського зерна, підтриманий іноземними партнерами та Європейською комісією. Це відбувається в рамках шляхів солідарності щодо розбудови експортної спроможності України щодо сільськогосподарської продукції з виходом на довоєнні показники. Різні ініціативи існують під парасолькою основної цілі, до якої долучаються США, Німеччина, Світовий банк та інші партнери", — розповів Тарас Висоцький.
За його словами, всі міжнародні партнери розуміють, що Україна має потребу в збільшенні об'ємів експорту і шукають різні шляхи досягнення цієї мети: "Всі партнери синхронізуються і не конкурують. Їхня ціль — збільшити потужності з перевалки експорту. Наш потенціал досить великий, тому на всі проєкти буде знаний попит".
"Якщо говорити про сховища зерна, то фактично йдеться про Захід України. Ми знаємо точні населені пункти вже, проте з точки зору безпеки не оголошуємо їх. Розглядаємо будівництво 2-3 зерносховищ з потенційною потужністю кожного в 2-3 млн тонн. Тобто ми хочемо вийти на додаткову потужність до 10 млн тонн", — зазначив Висоцький.
Посадовець додав, що тимчасові зерносховища, будівництво яких пропонують Сполучені Штати Америки, є для України вкрай потрібними, адже ми можемо відчути певний дефіцит вже при зборі кукурудзи в жовтні-листопаді: "Тому ми очікуємо, що проєкт будівництва буде реалізований за 3-4 місяці та введений в експлуатацію до того часу".
"На кінцеву ціну збіжжя для споживача зберігання в побудованих сховищах ніяк не впливатиме, тому що витрати на зберігання чи логістику є стабільними. Разом з тим, сховища потенційно допоможуть нам збільшити експортні можливості та здешевити логістику, що підніме закупівельну ціну сировини від фермерів, які реалізують її на експорт", — пояснив Тарас Висоцький.
Він також порушив питання логістики зерна всередині країни, зазначивши, що ми маємо одразу декілька інструментів транспортування. Це пов’язано із системними ракетними ударами по залізниці, що унеможливлює перевезення всього зерна лише одним видом транспорту: "В нас досить доступним є автоперевезення, а це десятки тисяч зерновозів, які не сконцентровані в одному місці. Таке перевезення має менший ризик. Відтак ми впевнені, що впораємося із завданням доставки до кордону відповідного збіжжя".
Наостанок перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства зазначив, що попри роботу щодо транспортування збіжжя сухопутними шляхами, влада не забуває й про можливість вивезення зерна морем:
"Від початку російської агресії Україна розуміла стратегічну важливість розблокування портів, тому розпочала перемовини з міжнародними партнерами, організаціями на кшталт ООН щодо можливості експорту через наші порти. Для цього, перш за все, необхідно забезпечити чіткі гарантії безпеки. Аби була певність в безпеці екіпажів цих цивільних суден, які б його перевозили. Є декілька шляхів реалізації, зокрема, військовий супровід, встановлення корабельної зброї дальньої відстані ураження".
"Наразі ми з нашими партнерами ці деталі проговорюємо. Поки що чіткого кінцевого плану, який Україна б затвердила, немає, але ми над цим активно працюємо", — резюмував Тарас Висоцький.
Фото: pixabay
