Про причини судового позову
"Щойно почалася широкомасштабна агресія, у десятках вікіпедій різними мовами були створені статті, які відображали стан цієї війни. Стаття "Російське вторгнення в Україну" отримала вже 8 мільйонів переглядів за останні 60 днів. Її обсяг ― 13 тисяч слів, це така собі добряча книжечка на 50 сторінок. Крім того, створювали окремі статті про конкретні бої, події в Бучі тощо. Відповідно, російська організація під назвою Роскомнагляд включила десять статей до списку таких, що заборонені у РФ. І звернулася до американського фонду "Вікімедія", щоб вони вилучили інформацію цих статей із Вікіпедії. Йдеться про такі статті: "Російське вторгнення в Україну", "Рашизм", "Битва за Київ", "Бої за Харків", "Воєнні злочини в період вторгнення Росії в Україну", "Використання фосфорних бомб у період вторгнення", "Обстріл лікарні у Маріуполі", "Путін після вторгнення в Україну", "Руйнування Маріупольського театру", "Різанина в Бучі". Фонд "Вікімедія" відповів російському уряду, що інформація там правдива, верифікована і базується на нейтральних авторитетних джерелах. І що люди мають право на доступ до інформації та на висловлювання вільної думки. Отже, ніякої роботи з вилучення статей зроблено не було".
Про можливі сценарії розгортання подій
"Зазвичай Роскомнагляд одразу без попереджень закриває такі сайти, припиняє до них доступ. А тут раптом у квітні російський суд ухвалив рішення про штрафування фонду "Вікімедія" на 65 тисяч доларів або 5 мільйонів рублів. Питання в тому, чому росіяни не хочуть чи не можуть закрити сайт Вікіпедії. А тому, що вони розуміють: різко зросте доступ до української Вікіпедії, це послабить спроможності російського суспільства, стримає їхній розвиток, призведе до дезорганізації тощо. З другого боку, Вікіпедія сьогодні є одним із небагатьох джерел достовірної інформації для росіян. Фонд "Вікімедія" 6 червня подав апеляцію до московського суду, наголошуючи на тому, що інформація там правдива й перевірена і що закриття Вікіпедії стало б порушенням прав людини. Ще один важливий аспект ― американський фонд "Вікімедія" говорить про те, що російський суд не має юрисдикції та не може приймати рішення щодо штрафування цієї організації. Варіант розвитку подій може бути такий, що російський уряд все-таки закриє Вікіпедію. Це призведе до зростання рівня ентропії, зменшиться ефективність функціонування в цілому російського суспільства. Якщо це станеться, українське суспільство порадіє, адже чим менше російська культура нависатиме над українською, тим краще для нас".
Про статистику відвідування української Вікіпедії росіянами
"Статистика така є. Але українська Вікіпедія відвідується переважно з України. Зі 110 мільйонів переглядів сторінок Вікіпедії у травні цього року 80 мільйонів було з України і лише 2 мільйони з території Росії. Значно більше ― 5 мільйонів ― було з Польщі, Німеччини, Іспанії, тих країн, де сьогодні перебуває багато українців. Загалом у Росії є тиск на всі такі неурядові організації. 10 червня, виявляється, було припинено діяльність Всетатарського центру, який 30 років працював у Росії. Абсолютно без усяких приводів за дві хвилини суд ухвалив рішення про закриття. Як писав Шевченко, на всіх язиках все мовчить, бо благоденствує…".
Про дефініцію "рашисти" на позначення росіян
"Термін "рашизм" вже набув міжнародного визнання. Статтю про рашизм в англійській Вікіпедії переглянули вже 100 тисяч разів. І науковці сьогодні говорять про те, що таке явище є, воно має всі ознаки фашизму і навіть перевершує його за жорстокістю, антигуманністю, дикістю тощо. До речі, нещодавно на головній сторінці Вікіпедії була інформація, що помер публіцист Володимир Білінський, який написав відому книжку "Країна Моксель", де розвінчав усі ці вигадані росіянами міфи, що вони є нащадками Русі…".
Відомо, що Юрій Пироганич багато років прожив у Бучі. Розповідаючи про свій досвід роботи над новітніми статтями до Вікіпедії, він заначив: "Людині, яка прожила 27 років у Бучі, звісно, дуже важко аналізувати всі ці джерела. Але є розуміння, що це потрібно донести до нащадків, до світового суспільства. Адже сьогодні Вікіпедії довіряють, і дуже часто це є найперше джерело інформації та спосіб формування суспільної думки. Тому люди це роблять без великого задоволення, але з розумінням необхідності такої праці".
Фото: suspilne.media
