Про те, чи справді Захід остаточно визначився і пауза з постачанням зброї позаду
Стратегічно, політично і дипломатично Захід визначився давно — ще до війни, а особливо — під час агресії Росії з 24 лютого. Країни Заходу ввели санкції, прийняли відповідне рішення й на рівні ООН, й на рівні ЄС, Ради Європи, НАТО та інших міжнародних угруповань. Практичну допомогу наші партнери-країни ЄС — Чехія, країни Балтії, Польща — Британія, США, Канада надали одразу, проте цього озброєння недостатньо.
Якщо говорити, наприклад, про наявність в Росії "Ураганів", "Градів" — потужних ракетних комплексів, то їх — тисячі або й десятки тисяч, а наші поставки озброєння йдуть на десятки чи сотні одиниць. Так, йдеться про високоточну зброю, проте її недостатньо, аби перекрити російську армаду, особливо в місцях концентрації.
Так сталося, тому що Захід має бюрократію, юридичні та політичні механізми, які формують позицію щодо поставок. Ця бюрократія дуже складна, проте ми наполягаємо, аби відбувалося прискорення.
Німеччина обіцяє нам ракетні комплекси та ефективні системи ППО, але аж з вересня, тому що вони враховують позиції країн, протистояння з Росією, яка потужно всім погрожує. Йдеться про те, що всіх, хто буде постачати Україні високоточну зброю, особливо далекого радіуса дії, системи ППО, які будуть збивати ракети не тільки над територією України, але й Росії або Білорусі, Росія буде вважати учасниками війни проти РФ. Це в певній мірі стримувало країни, особливо Німеччину, Італію, Францію.
Також пауза в постачанні зброї утворилась й тому, що йшли політичні консультації. Важливий момент, що Росія трохи оговталась як оперативно, так і дипломатично, і розпочала велику кампанію по всіх каналах, де вона мала пріоритет в країнах Європи. Йдеться про держави, де в Росії були бізнес-зв’язки, корупційні зв’язки. Люди, які представляють ці сфери, будуть гальмувати процеси поставки озброєння.
Про важливість кадрового забезпечення ЗСУ
Тріада — тактика, кадри та зброя — була актуальна з першого дня або й, мабуть, до війни, коли ми знали, що буде агресія.
Сьогодні надзвичайно актуальним є кадровий склад і те, що ми призвали в ряди Збройних Сил України в різні підрозділи військовиків запасу, які мали навички і досвід. Адже в Другій світовій війні виграли ті, хто призвалися пізніше, тому що перші або загинули, або здалися в полон. Тому зараз ця велика нова і досвідчена потуга завершує підготовку на новітній техніці та озброєнні та планує майбутні наступальні операції.
По-друге, ми застосовуємо не тільки оборонну тактику, яка важлива і в якій ми маємо успіхи, наприклад, в Сєвєродонецьку, де ми не допустили повного захоплення ворогом. Вже пора готувати й спеціальні операції з проведення флангових та тилових ударів разом зі наступальною операцією. Там ми будемо діяти комплексно із застосуванням новітньої техніки та озброєння, яких Росія не чекає, в неочікуваних для росіян напрямках.
Про військово-промисловий комплекс України, який також може забезпечувати нашу армію зброєю
Ми постійно просимо зброю від Заходу: США, Канади, НАТО, ЄС — але забули про наш військово-промисловий комплекс, який має й ракетні комплекси п'ятого покоління, і артилерію, і танки, які можна отримувати не сотнями, а десятками тисяч. Вже пройшло більше ста днів війни і пора поставити питання щодо постачання ефективного озброєння та техніки. Тому треба зібрали всі сили, аби зробити й своє високоточне озброєння.
Про майбутнє російсько-української війни
В даний момент ми маємо більше 700 тисяч військовослужбовців, які сьогодні вже в строю. Також маємо й озброєння та техніку, яка надходить з-за кордону, і виробляється в нас. Тому передумови "тримати" Донбас і харківський напрямок в нас є. Для того, щоб наступати на херсонському, запорізькому, харківському, білоруському напрямках і пробивати як південний, так і північни коридори, росіянам треба 200-250 тисяч підготовлених солдатів із новітньою технікою, а цього немає. Тому так, РФ може обстрілювати ракетними комплексами українські міста, завдаючи жертв, але вести наступальні операції в неї перспектив немає. Тому я вважаю, що зараз потрібна активна позиція та новітня техніка й озброєння. Тоді протягом 2-3 місяців ми зможемо кардинально змінити стратегічну ситуацію так, що Путін сам проситиметься на переговори на наших умовах.
Фото: rbc