"Якщо говорити про деокуповані території, то це доволі тривалий процес. Бо на цих напрямках одразу після розмінування починають працювати фахівці з центру контролю профілактики хвороб. Їхня робота полягає в тому, що вони заходять у ці райони і починають активно досліджувати питну воду, атмосферне повітря, беруть проби ґрунту. На цих територіях ми стикаємося з кількома типами ризиків. Найперший ― проблеми із забезпеченням якісною питною водою. Воду перевіряють кілька разів і частину колодязів або каптажів маркують як "вода, не придатна до споживання". Ми бачимо проблеми як з хімічним складом води, так і з мікробіологічними показниками. Друга проблема ― це те, що тривалий час на деокупованих територіях була припинена рутинна вакцинація. І ми бачимо, що в частині областей вакцини і сироватки, через недотримання температурного режиму, відсутність електрики, вже непридатні та підлягають списанню. Надання послуг з рутинної вакцинації переривається, і це велика проблема. У Київській області, до прикладу, 56 пунктів вакцинації повністю втратили свій запас імунобіологічних препаратів. Існує також ризик підтоплення територій, а це найчастіше пов’язується з підвищеним ризиком захворюваності на кишкові недуги. Приміром, на Київщині через пошкодження дамби є потенційний ризик підтоплення майже 250 гектарів. На деокупованих територіях ми маємо ризики поширення інфекційних хвороб. Йдеться про педикульоз, висипний тиф, коросту, гострі кишкові інфекції ― адже влітку підвищена температура повітря, а також може бути обмеженим доступ до якісної питної води".
Фото: depositphotos