Основні права дітей, які зараз порушуються окупантами
"Їх не варто перелічувати. Це абсолютно всі права дитини, які зазначені в міжнародному законодавстві, законах України, конвенції ООН з прав дитини. Всі вони порушуються зараз, під час війни. Питанням фіксації порушення прав дітей в Україні займається Генеральна прокуратура".
Як можна допомогти дитині пережити травму війни
"Якщо йдеться про власну дитину, перш за все, треба потурбуватися і про безпеку дитини, і про її психоемоційний стан. Я раджу всім батьками виготовити спеціальні бірочки для кожної дитини, де буде зазначено прізвище, ім’я та по батькові дитини, дата народження, хронічні захворювання, алергія, група крові, контакти батьків та інших родичів, бажано з різних територій України, і розкласти ці записочки в кишеньки дитячого одягу, в наплічник, або як браслет на руку чи кулон на шию. Це допоможе в разі, коли дитину знайдуть без дорослих, а якщо дитина буде поранена ― це допоможе медикам. Далі я закликаю всіх дорослих, не має значення це буде тато, мама, дідусь, бабуся, тітка чи дядько, обов’язково поговорити з дітьми про те, яка небезпека чатує на них у разі контакту з вибухонебезпечними предметами. Зараз є дуже багато різного матеріалу, підготовленого кваліфікованими психологами, службою ДСНС України, де розказано й показано, як виглядають небезпечні предмети і що потрібно робити, якщо ти такий предмет знайшов. Ця коротка розмова допоможе врятувати життя дитини. Інформацію можна знайти і на моїй офіційній фейсбук-сторінці.
Щодо психоемоційного стану дитини. Батьки насамперед мають гармонізувати власний стан. Пригадуєте, як у літаку: спочатку маску одягніть на себе, а потім на дитину. Якщо ви відчуваєте, що ваш емоційний стан дуже нестабільний, ваша поведінка змінилась, ви не можете себе контролювати, зверніться, будь ласка, за психологічною допомогою. Адже допомагаючи собі, ви допомагаєте власним дітям. Коли ви бачите, що у дитини змінилась поведінка, почалися розлади сну, мовлення, можливо, зник апетит ― також зверніться за психологічною допомогою. На сьогодні є багато ресурсів для консультування онлайн, через чат-боти у вайбері, телеграмі. Гадаю, всі бачили повідомлення пані Олени Зеленської щодо старту розробки великої державної програми психологічної підтримки населення України. Поки програма в розробці, можна скористатися згаданими ресурсами на різних інтернет-платформах".
Чи змінилася в суспільстві думка, що звертатися за психологічною допомогою соромно
"Одним із завдань великої державної програми є напрацювання зміни підходів до ментального здоров’я. Людині будь-якого віку, в будь-якому населеному пункті не має бути соромно звернутися по допомогу. На жаль, дуже часто люди, особливо старшого віку, взагалі не розуміють, хто такі психологи, чим вони можуть допомогти. Мовляв, якщо маєш потребу із кимось поговорити ― піди до подружки чи позаймайся хатніми справами, але не звертайся до психолога. Зараз культура змінюється, і ми сподіваємося, що такі державні програми суттєво вплинуть на думку людей, оскільки ці сервіси будуть доступними".
Про загальнонаціональну інформаційну кампанію "Дитина не сама"
"У телеграмі є чат-бот із такою назвою. Саме там розміщено алгоритм, що робити, якщо ви знайшли дитину без супроводу. По-перше, треба потурбуватися, щоб дитина перебувала в безпеці, а по-друге, обов’язково звернутися до національної поліції. Таким чином ви повідомите про те, що знайшли дитину. Там є також інформація, що робити, якщо ви загубили дитину, наприклад, під час евакуації, або ви не маєте зв’язку з дитиною. Треба так само звернутися до поліції, щоб розпочалися пошуки, а вже потім можна розшукувати власними силами через друзів, знайомих, соціальні мережі тощо. Але в першу чергу ― дати інформацію в національну поліцію. Чат-бот "Дитина не сама" було створено ще й для того, щоб небайдужі українці могли усиновити дітей, які перебувають у закладах інституційного догляду. В Україні, як і в будь-якій країні, де йде війна, процедура усиновлення стає неможливою, вона зупиняється. На сьогодні законодавчої заборони на усиновлення немає, але вона просто не реальна. Спростити процедуру і пороздавати дітей людям ― це неможливо. Усі адекватні люди зараз мають зрозуміти, що ми повинні сьогодні задовольнити не потребу дорослих допомагати, а задовольнити інтереси дитини. І тут варто розуміти: дуже важливо, щоб дитина з однієї небезпечної ситуації не потрапила в іншу. Було дещо спрощено процедуру опіки для родичів дітей, щоб коли дитина залишилась без супроводу батьків, її могли взяти під опіку рідні, яких дитина добре знає, аби зменшити її травму. І також була надзвичайно актуальна послуга "Тимчасове влаштування" ― аби українці могли подати свою заявку, що вони готові тимчасово прихистити свою родину або дитину, яка цього потребує. Не обов’язково дитину зі статусом сироти чи позбавленої батьківського піклування, це могла бути знайдена дитина або дитина, батьки якої перебувають у лікарні чи воюють на фронті. Через чат-бот можна було подати заявку, дані оброблялися, надсилалися повторні повідомлення, потім розширена заявка. За три місяці існування чат-бота подано майже 20 тисяч заяв від українських родин на тимчасове влаштування дітей. Серед них подали розширену заяву 5 тисяч родин, які підтвердили своє бажання тимчасово прихистити дитину, і понад 3 тисячі родин вже пройшли короткотривале, але дуже важливе навчання. Також у чат-боті була можливість зателефонувати на гарячу лінію з інших дитячих питань".
Чи допомагає держава родині, яка готова дати тимчасовий прихисток дитині
"За законом, тимчасове влаштування є безкоштовним. Тобто держава не надає ніякої фінансової підтримки таким родинам. Але фінансове становище практично всіх українських родин постраждало через війну, тому є дитячий фонд ООН, який надає фінансову підтримку таким родинам, але виключно якщо родина цього потребує. Зазвичай родини не потребували фінансової підтримки, вони були готові до того, що утримують дитину самостійним коштом".
Про цифровізацію процедур усиновлення та опіки
"Сьогодні на порталі "Дія" з’явилася можливість подати заявку на первинну консультацію щодо усиновлення, а також інша додаткова інформація. До кінця серпня функціонал в додатку буде запущено повністю, і через "Дію" можна буде в цифровому вигляді подати необхідний пакет документів для того, щоб стати кандидатом в усиновлювачі, опікуни чи кандидатом на батьків-вихователів прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу. Також можна буде отримувати повідомлення від служби щодо запрошення на знайомство з дитиною або на навчання, або ж ознайомитися з анкетами дітей, які є на сайті Міністерства соціальної політики. Такий функціонал буде цифровізовано. Це не спрощує процедуру, але значно покращує сервіси".
Про евакуацію закладів інституційного догляду
"З першого дня війни була зібрана ініціативна група з експертів різних відомств, дотичних до дитячих питань. 17 березня уряд створив координаційний штаб з питань захисту прав дітей у воєнний час. Усі питання щодо евакуації, перетину кордону, освіти, гуманітарних потреб, різні правові питання вирішує цей штаб. Станом на сьогодні вдалося евакуювати 272 заклади, в яких цілодобово перебували діти, із зон, які потенційно дуже небезпечні або де тривають бойові дії. Ці заклади частково евакуйовані за кордон, частково ― на більш безпечні території України".
На думку Дар’ї Герасимчук, евакуація ― відповідальність дорослих. "Хочу чи не хочу дорослого впливає на життя дитини. Щастя, що не було випадків, коли ми довго вмовляли керівництво закладу виїхати, а в цей час щось прилетіло і діти постраждали... Я завжди наголошую: діти мають виховуватися в родинах, а не в закладах інституційного догляду. Тому діти, які були в родинах, виїжджали з родинами, там приймали рішення батьки. А тут вирішували керівники закладів, готові вони чи не готові виїжджати. Хтось можливо офіційно не говорив, що не хоче, але просто затягував процедуру. Та з ними вдалося впоратися. В окупації зараз залишилась невелика кількість закладів, і діти там є. Деталізувати не будемо, бо це їхня безпека. Ми зараз робимо все, щоб домовитися про гуманітарні коридори і витягнути звідти дітей. Спілкуємося з керівниками цих закладів про нагальні потреби. Здебільшого це заклади, які опинилися на окупованих територіях з першого тижня війни".
Чи вдалося дорослим зробити все, щоб евакуювати дітей із гарячих точок
"Вина за все, що відбувається з дітьми, абсолютно лежить на дорослих. В Україні недосконала і розбалансована система захисту прав дітей ― це так. Але у нас є багато крутих експертів, які можуть, об’єднавшись, відновити систему, реформувати її, вибудувати нову, яка буде справді захищати права дітей. Я не можу сказати, що сьогодні українці провалили захист прав дітей. Але якщо говорити про дії рашистів, то вони носять ознаки конкретного геноциду українського народу. Це факти депортації та примусового переміщення, факт підписання президентом РФ указу про надання громадянства дітям без супроводу батьків, заяви щодо спрощеної процедури усиновлення. Усе це чіткі ознаки передачі дітей з одного народу до іншого, що заборонено Женевською конвенцією".
Що планує робити українська влада, щоб повернути дітей в Україну
"Ми вже робимо. Для того щоб повернути всіх дітей, нам потрібно розуміти, яка кількість дітей з озвучених цифр позбавлені батьківського піклування чи мають статус сироти. Саме вони підпадають під спрощену процедуру усиновлення, фактично під зміну громадянства. З дітьми, яких депортували з батьками, простіше, тому що вони під супроводом батьків і тут ідеться про загальні механізми повернення людей назад".
Насамкінець Дар’я Герасимчук звернулася до слухачів: "Якщо ви знаєте, що дитина пропала, незаконно переміщена чи депортована, телефонуйте на гарячу лінію за номером 1648".
Фото: www.volynnews.com
