На чому ґрунтується така думка
"Багато хто пророкує, що здорожчання пального означатиме зменшення автомобілекористування. Мовляв, якщо пальне подорожчає у два-три рази, то українці почнуть використовувати автомобілі рідше. Рівень автомобілекористування в Україні дуже високий. Зокрема в Києві він складав до війни майже 90 відсотків. Тобто ― якщо киянин має вільний доступ до авто, то воно буде використано для 90 відсотків переміщень людини. Це надзвичайно високий рівень. У Європі він удвічі чи втричі менший. Мені здається, що здорожчання пального все ж таки не вплине на цей показник, тобто ми залишимося з високим автомобілекористуванням поки що. І є добра новина ― кількість нестерпних заторів зменшиться. Але не за рахунок того, що ми не будемо користуватися автомобілями, а тому, що будемо менше їздити. На жаль, ми трохи втрачаємо економіку ― до кінця року, за прогнозами, можемо втратити третину економіки. І отже, десь на третину знизиться кількість поїздок кожного містянина".
Про ефект відсутності бензину
"Це тимчасовий ефект. І уряд, і всі експерти ринку стверджують, що криза дефіциту бензину буде подолана, ринок впорається. Адже в ринковій економіці ринок не може працювати з дефіцитом. До речі, дефіцит виник саме тому, що наша економіка в цьому сегменті спробувала побути плановою і наказала зафіксувати ціни. Але ціни вже відпущено, і десь до кінця місяця і початку наступного дефіцит має бути подолано. Проте ціна буде мінімум удвічі вищою, ніж ми звикли".
Про зростання цікавості до електромобілів
"Це буде дуже залежати від інфраструктури. Насамперед ― зарядної. Тому що електромобіль це дуже класний винахід, але він нічого не вартий без наявності інфраструктури. Якщо у нас не з’явиться велика кількість зарядних мереж найближчим часом, то боюся, що масовий електромобіль у наших містах фізично неможливий. Його ніде буде "заправляти". На сьогодні зарядних станцій одиниці, до того ж у них інша специфіка. Тобто електромобіль не заправляється за хвилину, для цього потрібні години. Тож подорожувати електромобілем по Україні ― достатньо небезпечна і неприємна справа. До речі, зараз наші волонтери для армії шукають насамперед надійні дизельні пікапи. Сьогодні в Україні це машина номер один".
Про вплив нестачі пального на бізнес
"Цей дефіцит точно подолають, і справа тільки в грошах. Думаю, подорожчає собівартість будь-якої продукції, у складі котрої є логістика, заснована на викопному паливі. Тому нам треба очікувати і зростання цифр на цінниках у магазинах, на жаль. Але будь-яка криза це ще й вікно можливостей. Моя головна думка: якщо сидіти і нічого не робити, не створювати інфраструктуру, електротранспорт не з’явиться. Зараз потрібна увага держави, міської влади, для того щоб у наших містах створити інфраструктуру зарядних станцій, з одного боку. А з другого боку ― велоінфрастурктуру. Якщо ми активно попрацюємо, то наступного року в цей час можна буде констатувати збільшення електро- та велосипедної мобільності. Це величезна енергетична економія та економія бюджету будь-якої сім’ї".
Про перспективи масового переходу на громадський транспорт
"Надійні, комфортні, просторі трамваї та тролейбуси наявні не в усіх містах, як ми цього хочемо. Масового переходу на громадський транспорт у містах України, на жаль, не буде. У нашому автомобілекористуванні є дещо ірраціональне. Ми хочемо користуватися автомобілем не тому, що це дешевше й швидше ― у Києві це дорожче і довше. Але люди все одно користуються автомобілями, тому що це комфортніше та престижніше. Людина має певний достаток і не уявляє себе в громадському транспорті. Та й сам громадський транспорт не буде сприймати додаткових пасажирів, тому що він оптимізований на поточні пасажиропотоки. Умовно, якщо третина водіїв завтра раптом захоче їздити на громадському транспорті, вони побачать, що їм не вистачає місця. Приклад ― саме сьогодні, коли багато хто пересів з автівки на метро, відчувається, що пропускна здатність метрополітену обмежена. До війни це було півтора мільйони пасажирів на день, а від позначки 1,7 млн метро вже не справляється, утворюються черги на станціях. Тож інвестиції у громадський транспорт дуже потрібні. Головне ― не чекати, що ринок сам усе зробить, люди пересядуть у громадський транспорт, і метро якимось чином раптом покращиться".
Про розвиток велосипедного транспорту
"Якщо охарактеризувати одним словом наш рівень велоінфраструктури, використаю слово "соромно". Ми, українці, дуже сильно очікуємо на нафтогазове ембарго з боку Європи щодо держави-агресора. Це означає, що європейці мають трохи менше користуватися своїми автомобілями. Але ми при цьому дуже активно користуємося своїми! Думаю, нам так само треба пересідати на велосипед, а для цього потрібна інфраструктура, якої в містах України просто немає. Я гадав, що воєнна криза буде другим аргументом після коронакризи. Саме під час пандемії європейці створили широку велоінфраструктуру для ефективного переміщення людей".
На думку Дмитра Беспалова, "якщо наші зруйновані міста ― Харків, Маріуполь та інші ― під час відбудови створюватимуть мобільну громадську транспортну інфраструктуру, то виглядатимуть вони цілком по-європейськи".
Насамкінець експерт підсумував: "Паливна криза мине. Бензин буде, хоча й дорогий. Люди не пересядуть з автомобілів на велосипедний транспорт, якщо не буде інфраструктури. Треба інвестувати в розвиток транспорту, тоді ми будемо споживати менше пального".
Фото: з відкритих джерел
