Про зафіксовану практику дипломатичного протоколу
"Починалося все з історичного контексту ― з 1815 року та Віденського конгресу. Тобто базовим правилам дипломатичного етикету близько 200 років. Основною засадою протоколу є дотримання дипломатичного принципу міжнародної ввічливості, тобто поваги до всього, що символізує і представляє державу. Сьогодні нашу державу представляє війна. І ми мусимо це відображати у протокольних реаліях. Ми не вибираємо сьогодні ні одяг, ні правила, ми відмовляємося від церемоніальної частини протоколу, яка офіційно прийнята. Нам сьогодні не до церемоній і дрескодів. Добре, що ми витримуємо хоч якусь протокольну частину, адже є певні юридичні зобов’язання і є норми ввічливості. Тут у нас відстань ― де закінчується ввічливість, а де починаються обов’язкові юридичні норми. Треба пам’ятати, що основна функція протоколу ― забезпечити суверенну рівність та мирне співіснування держав. Тобто якщо функція виконується у флісці або у смокінгу ― нам немає різниці. Головне ― виконати функцію. Функція "краси", тобто забезпечення рамки, є вторинною. А наповнення рамки є первинним: суверенна рівність, визнання держави, встановлення дипломатичних відносин або їх розірвання тощо. Про ввічливість говоримо в останній момент".
Про зустріч Перших леді США та України в контексті дипломатичного протоколу
"Це була цікава зустріч з точки зору жіночого протоколу, який забезпечує діяльність Перших леді. У Першої леді будь-якої країни є своя служба протоколу, яка узгоджує зокрема і питання дрескодів. Згадуючи зустріч Джилл Байден та Олени Зеленської, варто звернути увагу на бутоньєрку, з якою пані Байден приїхала до Ужгорода. Це символічний знак, адже такі бутоньєрки у Сполучених Штатах одягають дебютантки на перший бал або перше причастя. Тож ми можемо трактувати цю бутоньєрку як певний початок. Для пані Байден це початок нового етапу, перший крок у великому процесі підтримки тих українських жінок, які стикнулися з посттравматичним синдромом, тих дітей, які потребуватимуть постійної турботи. Перші леді говорили саме про те, що будуть відкриватися реабілітаційні центри, і США підтримуватимуть цей процес постійно. Тому це була квіткова ілюстрація першого кроку в подальшому довготривалому процесі підтримки. Такий жест навряд чи зчитає широкий загал, тож цей меседж було адресовано саме першій леді Олені Зеленській".
Про можливу тенденцію до спрощення дипломатичного протоколу
"Звісна річ, світ спрощується і прискорюється. Ми мусимо йти в ногу з реаліями, але водночас маємо зберігати традиції, які у нас є, для того щоб було на що спиратися. Коли ми знаємо, як було, і з цього створюємо щось нове. Ми можемо від чогось відмовитися, але нам завжди є куди повертатися. Це ніби як про батьківський дім, куди хочеться іноді повернутися з ергономічної квартири, щоб надихатись, наповнитись і піти далі".
На думку, Марини Марцинюк протокольне спрощення під час війни має шанс закріпитися й перейти у мирний час після перемоги. "Важливо розуміти: якщо у новому процесі ми здобуваємо нові цінності, то їх варто зафіксувати. Адже коли ми говоримо про цінності етикету, то це якраз про правила поведінки, щоб проявляти увагу до людей. Якщо ми знайдемо нові інструменти, які будуть проявляти цю увагу ― чому ні. Можливо, вони будуть простіші, легші, спрощуватимуть комунікацію і робитимуть нас ближчими. Отже, у нас з’явиться більше інструментів дипломатичної практики".
Фото: www.president.gov.ua
