Мета — відтягнути українські сили від сходу
На думку Віктора Андрусіва, мета розгортання білоруських військ на кордоні з Україною дуже проста — скувати наші сили, щоб ми перед загрозою вторгнення розміщували там своїх військових і відтягувати їх від сходу нашої держави. Це така стратегічна задумка. Я не думаю, що є загроза з боку Білорусі, оскільки ця загроза не виправдалася, коли мала найбільший зміст, тобто у березні, коли стояли російські війська під Києвом. Зараз подібне вторгнення для Лукашенка було би самогубством.
Однозначно Лукашенка змусили розгорнути додаткові війська на кордоні з Україною. Це той максимум, на який він може погодитися. Це вказує на те, що ситуація у росіян не дуже хороша, якщо вони прагнуть будь-яким чином відтягнути наші сили від Донбасу.
У Лукашенка немає ніякої армії
Правда така, що у Лукашенка немає ніякої армії. Вона дуже маленька і складається із призовників. Це не сучасна армія і Лукашенко це добре знає. До того ж, це абсолютно не мотивована армія, яка ніколи не планувала воювати, і для них завжди кумирами в цьому плані були росіяни. Після того, як вони побачили, що ми з ними зробили, то вони б точно воліли не воювати. Думаю, що саме таким чином Лукашенко і пояснює Путіну свої відмови втручатися у цю війну.
Про створення у Білорусі ракети типу "Іскандер"
Лукашенко заявив, що у Білорусі створюють нову ракету на кшталт російського "Іскандера". На думку Олега Каткова, такі заяви — відкритий блеф. Від моменту заяви про будь-яку розробку до її серійного виробництва зазвичай проходять роки. Якщо говорити про оперативно-тактичний ракетний комплекс класу "Іскандер", то йдеться орієнтовно про 10 років. І це якщо ми говоримо про цивілізовану західну країну, яка має доступ до сучасних технологій. Якщо ми говоримо про Росію чи Білорусь, яка на сьогодні відрізана від компонентів західних країн (на цих компонентах у них літають всі ракети), то говорити про можливість Росії чи тим паче Білорусі створити будь-яке озброєння, окрім "палки-копалки", ми не можемо взагалі. Такі заяви — 100% блеф.
Ми не можемо говорити про виробництво не те що нової зброї, а навіть виробництва тієї зброї, яка є в них на конвеєрі. Бо ця зброя має критичні західні компоненти, які у Росії залишилися лише на складах. Як тільки ці склади будуть вичерпані, жодного виробництва зброї, окрім найпростішої типу автомата Калашникова, в них не буде. І навіть щодо автомата Калашникова є питання, звідки вони беруть сталь для ствола.
Якщо ці склади із компонентами від західних країн для озброєння були у Росії заповнені повністю на момент початку війни, то РФ може ще виготовляти зброю орієнтовно пів року чи рік.
У Білорусі є розробки, пов′язані із повітряною обороною, є спільна з Китаєм розробка далекобійної ракети системи залпового вогню "Полонез".
На фото російська ракета "Іскандер"
Віктор Андрусів вважає, що не варто хвилюватися щодо випробовування білоруської системи залпового вогню "Полонез". Це не унікальна зброя, вона далекобійна, але проти нас і так застосовують гіперзвукові ракети, то боятися "Полонезу" змісту немає.
Тут йдеться про інше. Оскільки Росія перебуває під санкціями, то не зможе виготовляти багато озброєння. Думаю, що інтерес Росії до "Полонеза" обґрунтовуються тим, що спільно з Білоруссю у них може бути замкнений цикл виробництва цієї зброї без допомоги якихось чипів чи ще чогось. Це така їхня робота на майбутнє під час життя під санкціями і не зменшення своєї обороноздатності.
Про стіну на кордоні Польщі та Білорусі
Польща зводить стіну на кордоні з Україною. Станом на 7 травня протяжність стіни між Польщею та Білоруссю становить 60 км. Однак у військовому контексті такі загорожі взагалі неефективні. Коли піде штурм, то "розібратися" з цією стіною займе всього кілька хвилин. Стіна виконує суто цивільну функцію, тобто зупинки власне мігрантів чи нелегального проникнення на територію. Для зупинення військового вторгнення використовуються зовсім інші сили і засоби. Це більше демонстративна річ, аніж рятувальна.
Про процедуру "екстракшн" для захисників Маріуполя
Процедуру "екстракшн" застосовували під час Другої світової війни, здається, для британських солдатів. Однак там була інша політична ситуація. "Екстракшн" — це процедура, за якої третя сторона без участі у війні забирає солдатів на свою територію. Це може бути, наприклад, Туреччина, яка може відправити свої кораблі, їм дозволять зайти на "Азовсталь" і забрати наших військових.
Однак я точно можу сказати, що Путін на це не піде. Український президент дуже багато робить для визволення захисників Маріуполя, веде чимало переговорів, щоб спробувати врятувати хлопців.
Захисники Маріуполя принизили Путіна тим, що росіяни не змогли взяти повністю місто до 9 травня. Для Путіна це вже особиста історія. Ситуація швидше всього розгортатиметься поганим чином. Хлопці робили неможливе. Якби Захід не думав так довго з військовою допомогою, якби хоча б на 2-3 тижні раніше ми отримали те, що ми отримуємо зараз, то ми б мали непогані шанси врятувати захисників Маріуполя, зокрема і військовим шляхом.
Не обов′язково, що ми б дійшли до Маріуполя, але очевидно, що в подібну ситуацію на фронті могли б потрапити російські війська і тоді був би обмін "екстракшн" на "екстракшн". Тобто ми б десь відпускали їхніх солдатів з оточення, а вони б відпускали наших хлопців. Ніхто не квапився нам із допомогою і, на жаль, станом на сьогодні ситуація є патова. Я знаю, що є декілька рішень, на мій погляд, фантастичних, однак всі продовжують їх шукати.
Про петицію до ООН для захисників Маріуполя
Чотири дні минуло відтоді, як відкрили петицію для збору підписів із закликом до ООН і лідерів усього світу розпочати невідкладно процедуру "екстракшн". Петиція вже зібрала понад 1 млн підписів. Однак я вважаю, що це не дасть результату. ООН взагалі показала себе як малоспроможна організація у цій війні. Проте сам факт світової солідарності важливий для наших хлопців та України.
Відставки російських губернаторів — це провал мобілізації
Відомо, що в Росії за день подали у відставку губернатори Саратовської, Томської, Кіровської областей та республіки Марій Ел.
На мою думку, це є результат провалу мобілізації. Ці губернатори не забезпечили потрібну кількість нових військових і за це їх карають. За щось інше карати їх змісту немає, бо вони точно невинуваті в економічних проблемах, які відбуваються. Думаю, цей пункт щодо мобілізації був для них пріоритетним.
Фото: defence-ua.com
