Чи були підстави для заяви Олексія Данілова
"Оточення Путіна та всі агенти російського впливу в Угорщині неодноразово натякали та прямо говорили і Орбану, і членам його команди: давайте, мовляв, ми візьмемо таку частину України, а ви іншу ― і кожен поверне свої історичні землі. Ця хвороба у них давно. Чи можна тут говорити про якусь змову або попередження в даному контексті ― не впевнений. За хронологією, справді, Віктор Орбан одним з останніх західних лідерів західних зустрічався з Путіним перед вторгненням, на початку лютого. Але за діями Угорщини на рівні пропагандистської машини, за їхніми заявами не було помітно, що Орбан вірить у те, що Путін реально вторгнеться. Більше того, один із ключових оглядачів, наближених до правлячої партії, говорив, що тільки ідіот може говорити про справжню війну між Росією та Україною. Це лунало на провідних медіа за тиждень-два до вторгнення. Ми знаємо, що Росія свої територіальні претензії висловлювала не раз, у розмовах з Орбаном зокрема, раніше про це засвідчували і поляки, тобто це не новий контекст. Путін так чи інакше ці питання порушував".
Чи має Угорщина реальні територіальні претензії до України
"Ресентимент взагалі властивий угорській травмованій нації, особливо за підсумками ХХ століття. На жаль, реваншистські настрої й досі присутні в угорському політичному дискурсі. На щастя, вони не є мейнстрімними, але все-таки вони циркулюють. За підсумками останніх виборів в Угорщині, до парламенту пройшла така партія, як "Наша батьківщина". Це дуже антизахідна, проросійська сила, що підтримує реваншистський порядок денний. Небезпека в тому, що цей реваншизм стосується не лише Закарпаття, а й Трансильванії, Південної Словаччини та інших історичних, як вони вважають, угорських земель. Такий дискурс присутній у суспільній дискусії. У наукових колах часом наголошують, що тактично Угорщина відмовилася від територіальних претензій на історичні землі, але стратегічно ми ніколи не маємо права від цього відмовлятися, мовляв, це обов’язок нації. З такими реваншистськими настроями, на жаль, заграють угорські політики, представники правлячої команди ― партії "Фідес". З ними дуже обережно грає Віктор Орбан, від нього такі настрої навряд чи почуєш. Але питання великої Угорщини часто переходить від просто травми до реваншизму. І це дуже небезпечна річ та відповідальність угорських лідерів".
Чи наважився б Орбан під приводом захисту угорців, що мешкають у Закарпатті, ввести туди війська
"Якщо б Угорщина вчинила такі дії без згоди та без юридичних обґрунтувань з боку України, НАТО і ЄС, то це був би кінець Угорщини. Виправдати введення військ захистом закордонних угорців не вийшло б. Як не парадоксально, але з жовтня по грудень минулого року, коли накопичувалися війська на російсько-українському кордоні, було кілька інформаційних російських спецоперацій, які саме моделювали в інфопросторі українському та угорському можливий конфлікт між Україною та Угорщиною. Були фейкові вкиди, що Орбан нібито перекидає війська під кордон, а Україна відповідно терміново відкликає 128 бригаду на Закарпатті... Треба дуже раціонально оцінювати такі події".
З приводу доречності заяви пана Данілова експерт зазначив: "Складне питання. Я бачу реальну потребу в підтримці з боку Угорщини тих рішень, що стосуються України та російської агресії. Тобто Угорщина нам потрібна. Це не означає, що ми їй маємо все пробачати або йти на якісь поступки. Але сьогодні має працювати непублічна дипломатія, тобто ― дуже жорсткі конкретні непублічні перемовини по дипломатичній лінії. Вони даватимуть результат. Віктор Орбан так чи інакше розуміє, що йому все одно доведеться вибирати між Росією та Заходом. І альтернативи ніж обрати Захід у нього немає".
Фото: zakarpattya.net.ua