"Абсолютна більшість країн арабського, в ширшому розумінні — мусульманського світу займають нейтральну і відсторонену позицію в контексті російсько-української війни.
Якщо узагальнювати, то є декілька закономірностей, які обумовлюють таку позицію різних країн. По-перше, зазвичай ми маємо справу з критичною залежністю деяких країн від ресурсів Росії. Друга закономірність — це, зазвичай, небажання розривати зв'язки з Росією, приєднуватися до західних санкцій через небажання порушувати політику прагматичного нейтралітету в зовнішній політиці. Це стосується Об’єднаних Арабських Еміратів, Саудівської Аравії, Бахрейну, тобто саудівських монархій, які в останні роки відійшли від союзу із США, і тепер вважають, що їхнє право не приєднуватися до санкцій — це суверенне право робити те, що вони захочуть в зовнішній політиці. І третя закономірність — це те, що пов'язано з питаннями, які не стосуються України або Росії. Так, в деяких країнах просто небагато інформації про те, що відбувається, в деяких країн стратегічна цінність України дуже низька. Ми не маємо тісних контактів, наприклад, з Індонезією чи Малайзією, щоб сказати, що вони розуміють, навіщо їм підтримувати Україну, приєднуватися до санкцій, робити якісь кроки собі на шкоду", — розповів Ілія Куса.
Разом з тим, за словами аналітика, зараз Україна не може нічого зробити з такою позицією арабських країн: "Ми не маємо часу та ресурсів. А для того, щоб ми отримали інструменти, які дозволяють впливати на позицію певної країни та коригувати її, потрібна кропітка робота протягом певного часу. Потрібно, щоб була цілісна політика".
"Проте в арабському, мусульманському світі немає відверто проросійських країн. ОАЕ, наприклад, не приєднуються до санкцій проти Росії не тому, що вважають, що Росія правильно вчиняє в Україні. Вони м'яко засуджували вторгнення, проте уникають критики Росії та продовжують підтримувати з нею зв’язки. Але все це відбувається не через ставлення до України чи Росії, а скоріше через те, що вони не хочуть ламати ідилію, яка визначала їхню зовнішню політику останні 5-6 років. На це ми впливу не маємо і апелювати до, наприклад, Штатів, які на сьогоднішній день втратили частину свого впливу та позицій на Близькому Сході подекуди добровільно, а подекуди — через те, що арабські країни втомилися від безумовного домінування США і Заходу всіх справах, не варто. Ці країни дуже дратуються, коли починається тиск на них. Ситуація, коли адміністрація Байдена вже другий місяць не може добитися від Саудівської Аравії та Еміратів збільшення видобутку нафти для того, щоб стабілізувати ціни, — це дуже яскравий приклад того, що часи змінилися і близькосхідні країни не хочуть просто так нічого робити, навіть коли це просить Вашингтон", — зазначив експерт.
Разом з тим, Ілія Куса вірить, що Україна все одно слід робити маленькі кроки на зустріч арабським країнам для налагодження відносин: "Можна було б розширювати освітні програми, аби громадяни цих країн приїжджали сюди навчатися, адже це один з найбільш потужних ресурсів. Також можна було б розширити науково-академічні зв’язки".
Фото: Волинські новини
