Який графік роботи в саперів?
"Зараз обсяг роботи доволі великий й був таким і перед початком активних бойових дій зі сторони Росії. Моя робота та робота моїх колег, які зараз на виконанні завдань, постійна. В загальному наша робота триває, починаючи від зони, де бойові дії не ведуться, і закінчуючи зоною, де тривають бойові дії. Там, де немає бойових дій, робота сапера чітко регламентована: тут сапери починають працювати вранці, виїжджаючи на місце, працюють металодетекторами, перевіряють ґрунт і знешкоджують виявлені міни. В таких зонах заборонено працювати вночі.
А в зоні бойових дій чітко регламентувати, коли робочий день почався, а де він закінчився, доволі важко: початок може бути і о третій ночі, а закінчення й о шостій-сьомій ранку. В будь-який момент, коли робота сапера буде необхідна, тоді робочий день і почнеться", — розповів Іван.
Він додав, що обсяги знешкодженої вибухівки, з якою сапери працюють протягом дня, може сильно відрізнятися. Проте складність в роботі військовослужбовців такої спеціальності полягає не в цьому: "Якщо говорити про протитанкове мінне поле, то моєю групою, наприклад, одного дня було "знято" сто мін, які загалом складали більше тонни маси. Але важкість роботи сапера не завжди відштовхується від самого боєприпаса, адже може бути велетенська авіабомба, яка просто лежить і її необхідно підірвати і там буде небагато роботи. А може бути невеличка граната на хитромудрих розтяжках, до якої важко підійти. Знешкодження такої гранати може зайняти кілька годин. Тому важкість роботи визначається тим, як ворог встановив боєприпас".
"Відтак сапер має бути холоднокровним, витривалим, бажано спокійним та обізнаним. Свою кваліфікацію слід поновлювати, покращувати, підвищувати", — наголосив Іван.
Що найчастіше мінують росіяни?
За словами Івана, сапери в першу чергу орієнтуються, чи не лежить об’єкт в якомусь місці, яке йому не притаманне: "Наприклад, якщо дитяча іграшка лежить в магазині на полиці — це нормально, але якщо вона лежить десь в полі чи на автобані, на перехресті доріг, посеред лісу, то ми вважаємо її загрозливою, для саперів вона вже є умовно замінованою".
"Також якщо ви виявляєте об’єкт, який є для вас незрозумілим, і до того ж з нього стирчать інші об’єкти — батарейка, провід, антена — до такого предмета не варто наближатися, а тим паче чіпати його.
Моя група виявляла розтяжки в лісосмузі: поміж дерев проходила риболовна жилка, хоча збоку не було озера чи річки. Багато було історій про заміновані дерев’яні ящики посеред дороги, рюкзаки", — додав військовослужбовець.
Сапер розповів, що загалом практика замінування території, коли ворог відходить, особливо, якщо говорити про місце, де він перебував доволі тривалий час, є доволі частою: "Замінувати можуть як дорогу посеред поля, так і двері в квартирі. Тому громадянам, які хочуть повернутися на територію, яка була під контролем ворога, слід зачекати, хай фахівці все перевірять".
Також Іван закликав цивільних українців не гратися з вибухівкою та не намагатися знешкоджувати її самостійно: "Якщо якийсь "експерт" подивився на ютубі, що робити з міною, коли ви її виявили, купив вживаний металодетектор, повірив в себе і пішов воювати з ними — це неправильно. Виявити міну — це одне, проте що робити далі більшість людей не знає і тому я наполегливо рекомендую не намагатися знешкодити її самостійно".
Що роблять з вибухівкою, яку знаходять сапери?
"Якщо є можливість, щоб предмет був знищений там, де був виявлений, то ми так і працюємо. Якщо йдеться про вибухівку, яка може знаходитися біля об’єктів інфраструктури, які необхідно зберегти, то приймається рішення про підйом та перевезення цього об’єкту за місто, де він ліквідується.
Якщо ж вибухівка виявляється в межах міста, то ми маємо два варіанти: або локалізувати дію вибуху, тобто зробити невеликі огородження навколо, наприклад, з мішків з піском, або обережно його підняти і перевезти в спеціально обладнаних для цього автомобілях. Тоді об’єкт вивозиться за місто і знищується там", — підсумував військовослужбовець ЗСУ Іван.
Фото: Depo.ua