Про переговорний процес між Росією та Україною
"Російське лідерство планувало, що операція в Україні триватиме три дні і Україна на переговори прийде з капітуляцією. Тому всі перші зустрічі в Білорусі базувалися на цьому припущені. Коли військові дії пішли не за планом, ми побачили вже менші амбіції у Стамбулі, проте росіяни все одно не могли відмовитися від своїх великих претензій. Відтак ми побачили таку ж жорстку позицію, хоча деякі питання відходили на другий план. Зокрема, росіяни вже не говорили про зміну уряду в Києві. Після Бучі стало зрозуміло, що збройні сили не планують зупинятися чи відходити назад, тому ми побачили певну паузу", — розповіла Ганна Шелест.
Разом з тим, експертка додала, що будь-який конфлікт, навіть найжорстокіший, завжди має переговорну складову, тому не варто дивуватися що українська влада продовжує спроби домовитися з РФ: "Навіть якщо одна сторона перемагає, все одно відбуваються перемовини, щонайменше про припинення вогню. Тому є тактичні переговори, які нам вкрай важливі, та глобальні, в рамках яких йдеться про те, як ми будемо жити після закінчення війни. З другою частиною складніше і тут багато нюансів залежить від того, як будуть відбуватися бойові дії. На сьогоднішній день бойові дії на піку, тому обидві сторони вважають, що можуть отримати щось більше. Зараз на Сході України відбуваються активні бої і говорити про, наприклад, майбутнє Донбасу є практично неможливим".
"Далі все буде залежати від перемог, виснаження РФ, в тому числі і через санкції. Також дуже багато буде залежати від позиції наших партнерів у багатьох країнах світу. Адже є ті, хто намагається тиснути на Україну, аби ми закінчували війну, є ті, хто повністю підтримує нашу державу, а є ті, кого ми просимо про безпекові гарантії. І без їхньої чіткої згоди і позиції неможливо буде підписувати якісь договори", — пояснила Шелест.
Щодо переговорів про тактичні моменти, на яких постійно наполягає Україна, то за словами експертки, вони не є свідченням того, що ми слабшаємо, а лише підтверджують, що для української сторони важливим є кожне збережене життя українців: "Ми не прагнемо війни, ми захищаємо свою територію. Путін же вважає, що він поки що перемагає: ми бачимо це з всієї риторики керівництва та наближених до нього людей. Тому для росіян сказати, що вони йдуть на переговори, бо в них щось не вдалося під Миколаєвом або біля Чернігова означає, що вони будуть виглядати як хтось, хто втрачає позиції".
"Тому, наприклад, Маріуполь став символом спротиву. Тут йдеться не тільки про стратегічне розташування, це — символічне місце. Дії армії РФ щодо знищення міста вчиняються через те, що їм треба продемонструвати, що вони можуть і хочуть це робити. І Україні, якщо Росія не випустить звідти цивільних, говорити з РФ все одно буде треба, але вже коли суттєво зміниться безпекова ситуація", — зазначила директорка безпекових програм "Української призми".
Про можливе використання Росією ядерної зброї
За словами Ганни Шелест, поки що є надія, що війна Росії з Україною не перейшла на етап застосування РФ ядерної зброї: "Для багатьох країн питання використання ядерної зброї є символічним: це — найгірше, що можна собі уявити. Тому РФ, яка володіє таким озброєнням, звичайно, що намагається лякати ним. Але не варто забувати, що в Росії великий арсенал тактичного озброєння поза ядерними боєголовками. Дуже багато ракет, які можуть нести ядерні боєголовки, несуть і звичайні з радіусом дії від 400 км до 2000-2500 км. Поки що в РФ є запас таких ракет і питання лише про те, по яких об'єктах української інфраструктури або просто цивільних містах вони будуть намагалися попасти і наскільки вдало працюватиме наша ППО".
"Тому поки що ядерну зброю варто розцінювати як політичний тиск. Фактичний тиск — це можливість мобілізації, яка дуже складно йде і для цього потрібно щонайменше оголошувати воєнний стан в Росії. Але є й третя складова — гроші. Поки що в РФ є гроші на подібні дії, тому що немає нафтового і газового ембарго", — наголосила Шелест.
Про фінансові запаси РФ
"В Росії вже зараз є велика проблема із зовнішнім боргом через те, що його треба виплачувати у валюті. Наступний транш очікується 4 травня, тому літо — це час, коли, можливо, в Росії оголосять дефолт. Але дефолт — це не обов'язково повне падіння економіки, тим паче, що й надалі існують великі надходження грошей до РФ через нафту і газ. Якщо ціни будуть рости, то це лише допомагатиме Росії", — пояснила експертка.
Також, як додала наостанок Ганна Шелест, не варто забувати, що існують неєвропейські країни, які все ще голові підтримувати активні економічні контакти з Росією: "Ці країни можуть підставити плече, аби не було повної руйнації російської економіки. Тому існує занадто багато фактів, через які складно сказати, що в червні в Росії буде повний колапс".
Фото: Українська правда