На вокзалі потяг зустрічають жителі Чернігова. Для них ця подія важлива не лише для сполучення зі столицею, але й психологічно. 70-річний Михайло Верех мешкає неподалік стадіону імені Гагаріна, який у березні зазнав авіаудару. Чоловік не виїжджав під час окупації і тепер радіє, що місто повертається до нормального життя.
"Уже починають працювати магазини і стихійні ринки. Люди можуть придбати продукти харчування. Були такі моменти, що в нас не було ані води, ані тепла, ані світла. Єдине, що було — це газ. Деякі люди приходили до мене із 14-поверхових будинків готувати їжу на газу. Воду брали із Десни відрами, кип’ятили її два-три рази. Виживали, як могли", — розповів Михайло Верех.
На фото: пам’ятка місцевого значення, будівля зведена в ХІХ ст.
Перший потяг на вокзалі зустрічає і голова Чернігівської обласної військової адміністрації В'ячеслав Чаус. Його також переповнюють емоції.
"Чернігів тривалий час періодично знаходився в оперативному оточенні ворога. Були зруйновані всі мости, по пішохідному мосту прилітали батареї Градів. Ми з волонтерами перевозили багато продуктів харчування через річку на невеличких човниках. Те, що сьогодні прийшов перший потяг із вагонами гуманітарної допомоги і те, що ви приїхали сьогодні до Чернігова з Києва, для нас дуже важливо. Хоча здається, що це прості базові речі. Я емоційно зараз це кажу, мене переповнюють емоції, намагаюся не плакати. Це дуже важливо", — наголосив В'ячеслав Чаус.
.jpg)
На фото: ремонт колій поблизу станції Заворичі
Хоча пасажирське сполучення з Черніговом відновили, ситуація у місті складна. Досі розбирають завали зруйнованих будинків, дістають тіла загиблих, у багатьох районах немає світла, води й газу. В’ячеслав Чаус наголошує, що майже всі удари, нанесені по Чернігову та області, були завдані по цивільній інфраструктурі.
"Ворог просто розносив цивільну інфраструктуру Чернігова. Найбільш критичні руйнування — це мережі, бо їх дуже важко відновити: електромережі, водо-, газо- і теплопостачання. Для мене найгірше — це житлові будинки, які були зруйновані ракетами і бомбами. Найстрашніше у цій війні — смерті наших людей", — розповів В'ячеслав Чаус.
.jpg)
На фото: ремонт контактної мережі поблизу станції Заворичі
Має надію на краще жителька Чернігова Ганна. Вона мешкає на вулиці Чорновола. Від авіаудару по цьому житловому масиву загинули щонайменше 50 людей. Розповідає, головне, що українські військові захистили Чернігів.
"Захищали вони добре. Що не дали зайти окупантам у Чернігів — подяка і низький уклін нашим солдатам. Хоч і багато загинуло їх, але низький уклін. Кланятися до землі потрібно нашим військовим", — каже Ганна.
На фото: м. Чернігів, вул. Чорновола
Ще складніше було виживати мешканцям села Новоселівка біля Чернігова. Російські війська застосували артилерію, гради та авіабомби. Село перетворилося на руїни. Місцева жителька Валентина розповідає, що найстрашнішим днем для неї було 16 березня, тоді снаряд впав на її хату. Врятуватися вдалося, бо переховувалася в погребі. Нині з родиною живе у вцілілому сараї і сподівається, що людей не залишать напризволяще.
"Потрібно, щоб влада зробила аналіз зруйнованого, склала якийсь кошторис, можливо, нададуть матеріальну допомогу або навіть моральну допомогу тим людям, які не виїхали з Чернігова", — каже Валентина.
.jpg)
На фото: с. Новоселівка Чернігівської області
Сусідка пані Валентини — Світлана також залишається в Новоселівці. В її будинку зірвало дах і вибило вікна.
"Ми понатягували шматки шиферу і живемо в коридорі. Десь якось закрили дірки, бо вже і на нас капало. Позабивали, чим могли і сидимо. Переважно люди підлатують і чекають, може ж буде якась компенсація. Треба ще роботу знайти, щоб все відбудувати. У мене робота згоріла, я в Епіцентрі працювала. І допомогу по 6500 тисяч гривень, яку давали, то інтернету не було, ніхто її не отримав і не встигли зареєструватися. Там же до конкретного числа було. Але гуманітарна допомога приїжджає кожного дня. Учора була від обласної нашої адміністрації. Продуктів поки вистачає. Спасибі людям, які до нас приїжджають, навіть із Західної України приїжджали. В окупації, коли були, то навіть не знали, що ми такі всі дружні. Були такі сусіди, що ми й не знали раніше, що вони тут живуть. Останнім ділилися і їли часто разом", — розповіла Світлана.
Пані Світлана вірить, що згодом все налагодиться, буде робота в Чернігові, вдасться заробити гроші та відремонтувати оселю. А залізничне сполучення зі столицею допоможе пришвидшити ці процеси.
На фото: с. Новоселівка Чернігівської області
Потяг із Києва до Чернігова вирушатиме щодня. Як розповів керівник пасажирського напрямку Укрзалізниці Олександр Перцовський, це регулярне сполучення, воно стартуватиме зранку з Чернігова, біля 7.00. Ввечері потяг вирушатиме з Києва. Сполучатиме потяг не лише Чернігів і Київ, але і основні станції, зокрема Ніжин. Це важливо, бо це напрямок, яким користуються люди, які працюють у Києві чи мають певні справи у столиці. Наприклад, вони можуть поїхати до лікарні. Раніше від цього сполучення люди були відрізани. І хоча є автошляхи, але вони перебиті, там тривають відновлювальні роботи. Загалом і в мирний час Чернігів був трохи відрізаний від решти країни логістично. Тому для Укрзалізниці принципово зшивати країну. Щойно місто звільняється важливо услід за Збройними Силами заходити і давати транспортне сполучення. Наступного тижня, у вівторок чи середу, буде відновлено контактну мережу і запустять електрички.
І хоча залізниця відновила пасажирське сполучення з Черніговом, очільник області В'ячеслав Чаус просить містян, які виїхали, за можливості поки не квапитися із поверненням.
"Вважаю, що насамперед мають повертатися люди, які працюють на підприємствах критичної інфраструктури. Місто треба піднімати і забезпечувати його життєдіяльність. Той, хто може поки побути не в Чернігові, я рекомендую не повертатися. Ми маємо відновити мережі, щоб вони були придатні", — впевнений В'ячеслав Чаус.
Фото: Українське радіо
