Про міни, які використовує Росія
"Зазвичай новітні міни вони у нас випробовують, як на полігоні. А масово застосовують старіші зразки, що залежались на складах, їх слід було вже давно утилізувати. Проте утилізація потребує коштів, тому разом із іншими видами боєприпасів вони їх просто застосовують ― або самостійно, або передають квазіреспублікам на тимчасово окупованих територіях Донбасу. З новітніх трапляються лише міни серії ПОМ, які встановлюються дистанційно. Їх ще до цього загострення війни встановлювали протягом 8 років, від них страждали і військовослужбовці, і мирне населення. Міни ПОМ встановлюють дистанційно або вручну, вони спрацьовують з натяжним датчиком, у народі це називають "розтяжка", тобто з чотирма нитками. Якщо їх зачепити зусиллям 2-3 кг сили, то вони вибухають. Більш небезпечні ― це ті міни, які закопують або встановлюють у ґрунт. Вони маскуються, наприклад, це міни ПОМ-2, ПОМ-3 і ПОМ-4. На них треба наступити, щоб вони вибухнули. Але головна небезпека ― вони замасковані, їх не видно на поверхні ґрунту. Лише досвідчена людина може їх розпізнати ― з часом у місцях замінування з’являються горбочки, бо ґрунт просідає. І проступає геометричний малюнок, адже таких мін зазвичай встановлюють декілька. Треба бути дуже уважним і дивитися під ноги. Велику небезпеку становлять не лише інженерні боєприпаси, тобто міни, а й ті боєприпаси, що не вибухнули. Ніхто не знає, в який момент вони можуть здетонувати. Саме тому на звільнених територіях зараз працюють групи розмінування ДСНС".
Про безконтактний мінно-вибуховий пристрій "Охота"
"Це розробка кінця 1980-х років для ведення війни в Афганістані. Пристрій встановлюється з 5-ма мінами типу ОЗМ-72 чи МОН-50, він має сейсмічний датчик та аналізує. Система відрізняє рух людини від руху тварини, і коли людина потрапляє в зону дії пристрою, спрацьовує та міна, яка може вразити саме людину. Це цілий блок, від якого на різні відстані встановлюються міни, до того ж сама міна має свою зону ураження. Тому розпізнати її зовні ― неможливо. Не знаючи точне місце встановлення, точний час активації та місце розташування мін, цей пристрій знищити неможливо. Іноді на нього встановлюють тротилову шашку, яка сприяє самоспрацюванню в момент, коли сідають елементи живлення. Ці міни "живучі", адже мають пластиковий корпус, отже, єдиний шанс для них втратити небезпеку ― коли сяде елемент живлення. Маленька втіха ― цих безконтактних пристроїв дуже мало і вони дуже рідко зустрічаються".
Рекомендації для людей, які повертаються на деокуповані території
"Це буде великий і важкий проміжок часу, доки ми зможемо почуватися безпечно. Новітніх засобів розмінування закуплено не було, тому на розмінування і знешкодження територій потрібен час ― навчити людей, закупити необхідне обладнання, щоб провести масштабну зачистку місцевості. Сьогодні цим займається ДСНС, вони забезпечені краще, у них є досвід. Головна порада: без дозволу місцевих органів самоврядування, після того, як вони отримають звіт від служби з надзвичайних ситуацій, що місцевість очищено і туди можна заходити, краще утримуватися від відання лісів, полів, цвинтарів тощо. Навіть у своє помешкання треба заходити з працівниками ДСНС чи військовими, адже були випадки встановлення міни у пральній машині... Оселю спершу мають оглянути фахівці ДСНС або піротехнічна служба нацполіції. Самостійно заходити в жодному разі не можна".
Фото: УНІАН
