Про що йдеться у документі
"Повернення війни в Європу з невиправданою і неспровокованою агресією Росії проти України, а також чималі геополітичні зрушення ставлять під сумнів нашу здатність просувати своє бачення і захищати наші інтереси. Ми живемо в епоху стратегічної конкуренції та складних загроз безпеці", — йдеться у документі.
Підтримуючи Україну в протистоянні з російською воєнною агресією, ЄС демонструє безпрецедентну рішучість відновити мир у Європі разом із партнерами, зазначено у документі.
Як пояснили країни-члени ЄС, "стратегічний компас" відзначає високий рівень амбіцій щодо програми безпеки та оборони завдяки:
-
Наданню спільної оцінки стратегічного середовища, загроз і викликів, з якими стикаються країни та їхніх наслідків для ЄС.
-
Більшої узгодженості у сфері безпеки та оборони;
-
Новим шляхам і засобм покращення колективної здатності захищати безпеку громадян і Союз;
-
Визначенню чітких цілей і етапів для вимірювання прогресу.
"Ми повинні мати можливість діяти швидко й рішуче, коли виникає криза, з партнерами, якщо це можливо, і наодинці, коли це необхідно. З цією метою ми:
1. Зміцнюємо наші цивільні та військові місії та операції CSDP, забезпечуючи більш надійні та гнучкі мандати;
2. Розвиваємо потенціал швидкого розгортання, який дозволить нам швидко розгорнути до 5 тисяч війська для різних типів криз;
3. Зміцнюємо наші структури управління, зокрема, військове планування, підвищуємо нашу готовність і співпрацю за допомогою посилення військової мобільності і регулярних живих навчань, зокрема, для швидкого розгортання", — прописано у документі.
У "компасі" йдеться також про розвиток розвідувальних можливостей ЄС, створення гібридної панелі інструментів ЄС, яка об’єднує різні інструменти для виявлення та реагування на широкий спектр гібридних загроз, подальший розвиток політики кіберзахисту ЄС, посилення присутності в морській, повітряній та космічній сферах.
"Нам потрібно більше і краще інвестувати в можливості та інноваційні технології, заповнювати стратегічні прогалини і зменшити технологічну та промислову залежність", — визначено у документі.
Йдеться також про зміцнення стратегічного партнерства з НАТО та ООН за допомогою більш структурованої політичної діяльності, розширення співпраці з двосторонніми партнерами, які поділяють ті ж цінності та інтереси, такими як, наприклад, США, Норвегія, Канада, Велика Британія та Японія, розвиток індивідуального партнерства на Балканах, у Африці, Азії та Латинській Америці.
Сторони також вирішили розробити Форум партнерства ЄС з безпеки та оборони для більш тісної співпраці та ефективного вирішення загальних проблем.
"Цей Стратегічний компас викладає амбітний, але досяжний план зміцнення нашої політики безпеки та оборони до 2030 року. Причина для нового імпульсу безпеки та оборони ЄС переконлива — більш вороже середовище та ширші геополітичні тенденції закликають ЄС взяти більшу частку відповідальності за власну безпеку", — йдеться у документі.
Що кажуть країни-підписанти
Як зазначив міністр закордонних справ Латвії, цей документ "дає необхідний інструментарій для того, щоб ЄС разом з НАТО став реальним гравцем у геополітичній обороні та безпеці".
"Це лише початок шляху. Багато залежатиме від того, наскільки успішно ми підтримаємо Україну проти агресії Росії", — зазначив Ринкевичс.
Раніше, 26 лютого, президент Європейської Ради Шарль Мішель повідомив, що за підсумками саміту глав держав ЄС було домовлено про розробку та ухвалення так званого "стратегічного компаса" у сфері безпеки та оборони.
Що пишуть про "стратегічний компас" ЗМІ
За даними CNN, "Стратегічний компас" – це нечіткий план щодо того, як країни-члени ЄС координуватимуть свої дії в разі виникнення загроз. Головна пропозиція документу полягає в тому, щоб країни блоку мали можливість оперативно розгорнути до 5 тисяч військових для протистояння численним потенційним загрозам. Замість постійних сил, які підпорядковуються командувачу в Брюсселі, групи швидкого реагування будуть формуватися з військовослужбовців усіх країн-учасниць ЄС для виконання конкретного завдання. Ці завдання можуть варіюватися від місії з евакуації людей, наприклад, в Афганістані, до миротворчих або гуманітарних місій, в тому числі на кордонах. При цьому зазначається, що в тій чи іншій місії братимуть участь не всі країни Євросоюзу, але рішення щодо розгортання військ потребуватиме узгодження всіх країн блоку.
У документі також йдеться про необхідність спільного підходу Євросоюзу у сфері оборонних закупівель, досліджень та розвідки.
Фото: pixabay
