Верховна рада України проголосувала 335 голосами за ухвалення рішення про запровадження надзвичайного стану на всій території України, окрім Донецької та Луганської областей, де триває Операція об’єднаних сил. Запровадили режим НС на 30 днів, у разі необхідності президент зможе подовжити його терміни.
У чому полягає відмінність дії надзвичайного стану від воєнного стану
І воєнний і надзвичайний стани є особливими правовими режимами. Але, якщо воєнний стан є пов’язаний із загрозою існування держави через зовнішні фактори, які пов’язані з діями інших держав, організацій, фізичних осіб тощо. То надзвичайний стан є пов’язаний здебільшого з ситуаціями природного характеру: катастрофи, катаклізми, пандемії тощо. Відповідно застосовується різне законодавство, різною є мета, та різними будуть дії органів державної влади, пов’язані з подоланням наслідків. І безумовно є різниця між подоланням наслідків військового вторгнення і потопу.
Надзвичайний стан може бути введено, проте підстави для цього є не зовсім відповідними.
Варто говорити про продовження тієї моделі, яка була застосованою у 2014-2015 роках, про так званий "особливий період".
Особливий період — це свого роду конструкція, яка за своєю суттю частково є механізмом, який дублює воєнний стан, але при цьому не потребує жодних окремих рішень Президента, які затверджуються Парламентом. Особливий період може бути ретроспективою перед введенням правового режиму воєнного стану. А може і затягнутися. Наприклад, укази про часткову мобілізацію, ухвалені в особливий період, не потребують згоди Парламенту.
Є вірогідність, що така ситуація продовжиться і надалі.
Якими мають бути передумови для запровадження надзвичайного чи воєнного станів
Воєнний стан — це є особливий правовий режим, який полягає у тому, що у випадку наявності підстав, якщо Україна опиняється під загрозою здійснення збройної агресії щодо неї, то є ймовірність перебудови на певні вертикальні структури в цьому випадку.
Для запровадження воєнного стану потрібне подання Ради національної безпеки і оборони України. Ключовим є те, що Президент має ухвалити указ про введення воєнного стану, чітко передбачити території, на яких він вводиться, та термін, на який він вводиться. Після чого, частково права, передбачені Конституцією України, можуть бути зупинені на момент дії цього особливого періоду під назвою "воєнний стан".
Після чого, не пізніше, ніж через два дні, Верховна Рада України має зібратися і проголосувати, щоби підтвердити цей указ. У випадку, якщо Верховна Рада його не підтримує, то правовий режим воєнного стану не вводиться.
Така процедура є передбаченою, щоби дотриматися балансу гілок влади, щоби в односторонньому порядку Президент не міг у тому чи іншому вигляді використовувати такі інструменти для узурпації влади тощо. Тому безумовно необхідним є ще й рішення Парламенту.
Після цього цей указ опубліковується і постанова Верховної Ради і він починає діяти.
Воєнний стан у країні вводиться з моменту його затвердження Верховною Радою України, але при цьому Президент з моменту постанови свого указу може вчиняти певні дії, направлені на оборону України, навіть до затвердження указу Верховною Радою.
Щоби показати як це може бути в реальності, наведу ситуацію, як приклад: відбувається збройна агресія проти української держави і вона відбувається у неймовірно швидких масштабах, та в інших рамках, ніж ті, до яких ми звикли. Президент постановляє указ про введення воєнного стану, але Верховна Рада не є готовою до прийняття і не може впродовж доби зібратися повним складом для голосування, проте, в цей час відбуваються збройні дії щодо України. Розпочинається мобілізація, застосування Збройних Сил України, проте, Парламент все одно повинен ввести у дії указ про воєнний стан. Якщо цього зроблено не буде, то не можна буде обмежувати низку конституційних прав та запроваджувати інші міри.
Які конституційні права українців можуть бути обмеженими?
В указі Президента конкретно мають бути прописаними ті статті, які пропонується обмежувати на період функціонування правового режиму воєнного стану, і Парламент має з цим погодитися.
Фото: з відкритих джерел