Відведення російський військ не зафіксовано, в зоні ООС посилились обстріли. Як ви оцінюєте останні події?
"Ситуація залишається тривожною. Але наші військові готові. У нас накопичується злість, що без нас і за нас намагаються вирішити наші проблеми і при цьому безкінечно брешуть. Наші дипломати тикають Росію, як паршивого кота, у міжнародні зобов’язання. Згідно з Віденською угодою, яку підписали 57 країн, росіяни мали б пояснити, що вони там на кордоні роблять. Про Будапештський меморандум дипломати вже згадували неодноразово. Нічого не міняється. Але. Рівень підтримки України щодо вступу в НАТО сягнув найвищого показника ― вже понад 62 відсотки. Друге ― почали реально говорити про можливість відкритого звернення сотні провідних європейських політиків до президента Макрона, який зараз головує в Європейському Союзі, про підтримку вступу України до ЄС. Тобто не абстрактно, а цілком конкретно ― світ зараз з нами. Ми себе не відчуваємо самотніми, це те, що принципово відрізняється від ситуації раніше. Подій відбувається дуже багато, виключати нічого не можна. Але водночас Путін ― прогнозований. Було зрозуміло, що він хоче в будь-який спосіб змусити Україну зґвалтувати свою Конституцію, прийняти той особливий статус, запустити в тіло України ракову пухлину, яку він же і створив на окупованих територіях. Але вся ця ситуація довго тягнутися не може. Я відчуваю, що Україна в демократичному таборі".
Щодо планів союзників України
"Сьогодні Росія оприлюднила своє бачення гарантій безпеки у листі до колективного Заходу. І там є вимоги до України ― вони дуже нервово вимагають, щоб ми віддали всю зброю, яку нам поставили в останні тижні. Вони реально бояться, що Україна з кожним днем стає міцнішою. До того ж Росія подає як велику перемогу той факт, що світ з ними розмовляє, в той час як раніше їх намагалися ізолювати. Я прочитав, що Макрон після зустрічі за п’ятиметровим столом сказав, що він не впізнав Путіна… Видно, там у психіці відбуваються великі зміни. Путін увесь в минулому, написав Макрон, у нього якісь образи, претензії, а коли починаєш говорити про майбутнє, він не виявляє жодного інтересу. Розрив з реальним світом викликаний ще й патологічним страхом за своє здоров’я. Оточення зараз мінімізоване: перш ніж зустрітися з Путіним, треба пройти купу аналізів. Росія займається самоізгоїзацією, сама себе ізолює від світу. До речі, Байден сьогодні заявив, що більше не збирається телефонувати Путіну".
Про надання теробороні дозволу виконувати завдання в районах бойових дій
"Як і в кожному рішенні, тут є сильні сторони і є ризики. Сильна сторона ― такого роду рішення значно посилюють оборонну спроможність України. Але у нас є Закон про спротив, і це рішення вступає з ним в суперечність, тому що сили територіальної оборони задумані як такі, що насамперед захищають свою громаду і свою територію. Тому треба говорити, що це рішення тимчасове і прийняте для моментів найбільшої небезпеки. Але в будь-якому випадку агресор має розуміти: куди б він не ткнувся, крім регулярних військ йому будуть протистояти мільйони українців".
Про надання повноважень Силам спецоперацій займатися розвідкою та контррозвідкою
"Основна проблема цього законопроєкту в тому, що розвідка і контрозвідка ― це прямо протилежні речі. Сили спеціальних операцій це сили, які займаються обороною. Контррозвідка ― це безпека. Якщо ти в одному органі поєднуєш і оборону, і безпеку, ти створюєш такого собі монстра. На Заході зазвичай працюють десь півтора десятки різних розвідувальних служб. Вони між собою конкурують, але там вже відпрацьовані механізми координації та стримування. Ми ж ще молода демократія і нам небезпечно створювати великі органи, де на власний розсуд можуть приймати рішення про наші права і свободи. Спецпризначенці непомітно з’являються, ліквідовують ворога і непомітно зникають. Функція контррозвідки це функція служби безпеки, а сили спецоперацій це підрозділ Міністерства оборони. Зараз запропоновано створити орган, який може робити фактично все, але він ніким не балансується. Уявімо собі, що туди потраплять недостатньо відповідальні люди, але скаржитися не буде кому. У цього органу буде сконцентрована вся влада, він відповідатиме і за безпеку України, і за боєздатність. Не може бути в одних руках і правозахисна функція, і військова ― це аксіома для західних демократій".
Про заборону топ-посадовцям залишати Україну в період воєнного стану
"Основна проблема цього законопроєкту це те, що зелене світло дає одна вулиця ― Банкова. Все замикається на президента. З дозволу президента можна вилітати міністрам, депутатам, будь-кому. І якщо для громадян можливе все, що не заборонено законом, то для президента можливим є тільки те, що йому дозволяє закон. Такі незвичні для президента повноваження навіть суперечать Конституції. Логічно було б, щоб прем’єр-міністр вирішував, якому міністру є сенс чи немає сенсу вилітати, міністри у свою чергу приймали б рішення про своїх підлеглих, а про депутатів вирішувало б керівництво Верховної Ради. Ці повноваження треба розподілити".
Насамкінець Олег Рибачук згадав про те, що сьогодні президент Зеленський коментував Мінські угоди. На запитання, чи наполягали Франція і Німеччина під час переговорів на виконанні Мінських угод, Зеленський відповів "так". Але президент підкреслив, що ці країни не заглиблені у матеріал так, як він, і отже, не розуміють усіх нюансів. Тобто Зеленський підтвердив, що Мінські угоди в їхньому сьогоднішньому вигляді виконати неможливо.
Фото: pexels