Про готовність МОЗ працювати в часи ескалації
Наші медичні заклади готові ще з 2014 року. Багато було зроблено, щоб у кожній лікарні, особливо у регіонах, які потенційно можуть піддатися небезпеці, було забезпечено запас ключових лікарських засобів на декілька місяців. У нас визначені пріоритетні лікарні, куди під час надзвичайної ситуації будуть направлятися цивільні та військові. І є окремий план щодо цієї діяльності. Наша система охорони здоров’я готова до будь-яких надзвичайних ситуацій.
У нас немає критичних моментів. Заклади охорони здоров’я постійно перевіряються і національної службою охорони здоров’я, і МОЗ відповідно до ліцензійних моментів щодо наявності спеціалістів, обладнання та лікарських засобів. Так само є певні запаси крові, я не буду казати про конкретні значення. Якщо є бажання долучитися і здати кров, це завжди гарна ідея, незалежно чи є надзвичайна ситуація. Ми промотуємо добровільну здачу крові, це підвищує шанси на виживання для людей, які її потребують.
Про медичну реформу
Пандемія показала гарні та проблемні моменти реформи охорони здоров’я. За два роки ми адаптувалися до цих нових реалій. Були змінені деякі протоколи надання медичної допомоги, також підвищені вимоги до закладів охорони здоров’я з погляду як медичного персоналу, так і з погляду обладнання. Наприклад, на минулій хвилі захворювання акцент був саме на киснезабезпеченні. На сьогодні ми повністю готові, у нас немає проблем із киснем, у нас немає проблем із завантаженням ліжок. Упродовж двох років ми добре підготувалися, щоб посилити систему охорони здоров’я.
Про заробітну плату
Цей рік значимий, бо ми визначили, що лікарі та середній медичний персонал для нас є пріоритетом. Їхня заробітна плата має бути вища, ніж середня по ринку. Їхня робота має бути оплачена. Відповідна постанова Кабінету міністрів визначила, що мінімальна оплата праці для лікаря має становити 20 тис. гривень, для середнього медичного персоналу — 13,500.
У бюджеті 2022 року закладено мільярдів гривень — це найбільша сума з часів незалежності. Скільки жоден уряд не вкладав у систему охорони здоров’я. Цих коштів достатньо, щоб забезпечити всім лікарям і середньому медичному персоналу новий рівень оплати праці. Кошти в заклади йдуть за пацієнтом. Якщо не достатньо пацієнтів через неефективні рішення керівника, то в певних закладах охорони здоров’я може не вистачати коштів для забезпечення цього рівня оплати праці. Серед закладів первинної медичної допомоги, таких закладів, яким не вистачає коштів, усього 40 — це менше, аніж 4%. Тобто незначна кількість закладів потребує додаткових фінансових ресурсів. Щоб медичні працівники не були заручниками недбалого керівництва, ми додатково дофінансуємо впродовж наступних шести місяців заклади, які потребують фінансової підтримки. 232,8
Паралельно ці заклади будуть піддані певним процедурам, як-от перевірка аудит служби, у разі потреби — перевірка держпраці, зокрема у випадках, коли не було нарахування або переводили працівників на 0,5 ставки необґрунтовано. Ми бачимо ці проблеми, відстежуємо через гарячу лінію МОЗ. Уже готові процесуальні рішення, щоб з одного боку забезпечити фінансами, з іншого — відреагувати на неправильні дії керівництва лікарень.
Про перевірки медзакладів
Іноді нам у ручному режимі доводиться втручатися у роботу певних закладів охорони здоров’я. Інколи є необґрунтовані переведення на 0,5 чи 0,25 ставки із попередженням за один-два дні. Це повністю порушує права медичних працівників. Ми збираємо цю інформацію. Першою ланкою вирішення є відпрацювання з керівництвом лікарні та МОЗу. Частина питань вирішується. Частина — не вирішується, ми передали цю інформацію у держпраці. Далі кожен випадок розглядатиметься, за кожне порушення прав працівників — штраф 65 тис. грн на заклад охорони здоров’я за одного працівника. Думаю, у березні ми будемо бачити досить значну таку кількість штрафів.
Про кредит для виплати зарплат
Славутська міська лікарня у Хмельницькій області була змушена взяти короткостроковий кредит для виплати заробітної плати працівникам медустанови. У цьому конкретному випадку заклад перекрив недоотримання коштів на декілька днів коштами від банку. Це був безвідсотковий кредит на поточні рахунки. Фактично вони використали бюджетний механізм, щоб їхні працівники не відчули взагалі процесу контрактування закладу. Упродовж року таких моментів взагалі не буде, бо контаркт є. Заклад від НСЗУ отримує два рази на місяць платежі, далі ми таких випадків не передбачаємо.
Про укладені договори з НСЗУ
Станом на сьогоднішній ранок було не підписано 7 контрактів з комунальними закладами охорони здоров’я. Це пов’язано з внутрішнім менеджментом закладів, бо вони надають недостовірну інформацію. Національна служба здоров’я її перевіряє, бачить некоректні подані дані і знову опрацьовує. Доводиться йти у ручний режим. До вечора ми скоротили кількість непідписаних закладів до чотирьох. Сподіваюся, за кілька днів усі заклади матимуть контракти і з усіма розрахуються за січень місяць. Випадки непідписання пов’язані з управлінцями на місцях і доводиться нам в ручному режимі корегувати ці моменти.
Про брак сімейних лікарів
Що стосується Києва, ми робимо якраз аналіз, чи справді не вистачає лікарів, щоб кияни могли укладати з ними декларації. Те, що бачимо попередньо, що є вільні лікарі. Кожен може зайти на сайт Національної служби здоров’я і там показано по кожному лікарю кожної лікарні кількість декларацій і чи є вільні місця. Бачимо, що є достатня кількість. Однак, робимо повну аналітику і докладну інформацію по дітях, педіатрах, сімейних лікарях і тоді побачимо, чи є якась проблема. Попередньо значної проблеми не бачимо. Дуже багато вільних місць у Києві зараз є у приватних закладах. Мене це вразило.
Про черги на прийом до лікаря
Якщо виникає проблема загрози здоров’ю, то людина має викликати швидку. Якщо це регулярний огляд чи планова перевірка, то це нормальна ситуація, коли людина, наприклад, у п’ятницю записалася на прийом до лікаря на вівторок.
Про виїзд медиків за кордон
Ми не бачимо настільки значного відтоку кадрів із системи загалом. Кількість медиків, які працюють за системою медичних гарантій, щороку збільшується. Паралельно в Україні справді не вистачає середнього медичного персоналу. Сподіваємося, що підвищення зарплатні фактично у два рази простимулює працівників залишатися в системі і не шукати себе в іншій країні або в іншій сфері діяльності.
Сьогодні на гарячу лінію звернулася медсестра із приватного закладу і пожалілася, що їй виплатили лише 7 тисяч гривень, а не обіцяні державою 13 тисяч. Думаю, підвищення зарплат медикам на державному рівні простимулює і приватні лікарні до цього.
Фото: Українське радіо